Після тривалої, отут вибачайте, перерви продовжу нашу подорож по закарпатській бисіді. Сьогодні перейдемо до наступної букви «В». А слова, які не увійшли до попередніх статей вивчимо на прикладах надалі.

Перше слово на сьогодні, важливе для кожної закарпатської жінки і це слово — «Вашар» [вáшар], що означає ринок, базар.

Так якось склалося, що у нас базарним днем вважається субота. Ні, ринок працює щодня, але в основному саме в суботу всі порядні ґаздині/господарки/ йдуть скуповуватися. Я тоже так роблю. Но, тать я ж порядна ґаздиня, нє?

А ще, в Закарпатті окремо існують свинські вашари. Саме тут порядні ґазди/господарі/ можуть прикупити поросятко або парку (тут уточню, для міського населення, що «парка» — це не курточка. Парка — це двійко поросят. Себто пара).

Отак ідеш по вашару і якийсь зазивайло кричить

— Люди! Свині!

А ти собі думаєш: чи то він пропонує людям свинку купити, чи озвучує свої думки з приводу того, ким являються люди навколо.

Вашарловати /робити покупки/, то цікаво. Особливо як в буділароші/гаманці/ гроші є.


Друге слово, те що ми, жінки, найбільше любимо роздивлятися, приміряти і купляти у бовті/магазині/ чи на вашарі — це «Віґан» [віґáн]. А віґан — це жіноча сукня. Також в нас ще на сукню кажуть — «Плаття».


Анця оділа петєшний віґан,

І машликом волосся зав'язала,

Вона іде нись в ресторан,

Нись день народження в Івана.

Іван у анцукови, топанки го давлять

І машлик шию жме незвично.

Іванови нись тридціть п'ять

І упив би вже мало вінко.

Но треба гостів всіх стрічати

І Анця контролює каждий шаг

Но з кумом по пійсят ввалити

Устигли, й вже му довкус иншак.


*Петєшний — в горошок.

*Машлик — бант, стрічка, галстук.

*Топанки — туфлі.


Знаєте, де самий парадний вашар? Не знаєте? Тать у вароши.

«Варош» [вáрош] або «Вариш» [вáриш] — місто.

Знаєте, у Закарпатті за звання май парадного вароша зпоконвіку воювали два міста — Ужгород і Мукачево. Тому, моя вам порада, не дай вам Бог уповісти у Мукачеві, ош Ужгород май ліпший варош і май парадний авадь навпаки. Бо все це може для вас ну дуже сумно скінчитися. Саме ці два міста, у нас здавна і називали варишами. Може тому, що з угорської «вар» — замок, а це були саме призамкові міста.

І знаєте, коли хтось, до прикладу каже «Їду у вареш» чи «Стрітимеся у вариші» уточніть в якому саме, щоби не переплутати.

Ось так ми в'єдно з вами потрошку вивчаємо закарпатські слова. До речі, «В'єдно» або «Вйедно» — усі разом.

Так само в'єдно дійдемо до кінця алфавіту. Далі буде...