Знаєте, я дуже люблю свій край. Він унікальний і прекрасний. Однією з родзинок Закарпаття є, можливо чудернацька для приїжджих, говірка. В своєму блогу, хочу зробити її трошки зрозумілою для вас.
Тому, якщо ви, приїхавши в наш чарівний край, хочете зрозуміти чи то вас раді бачити, чи проклинають, то вам сюди. Якщо хочете зрозуміти чи поважає вас персонал готелю, чи...што на ня позераш, як кечке на городину? То вам також сюди.
Почнемо з алфавіту і з найпростішого.
Перше слово, яке вивчатимемо — «Айно»[áйно].
Для початку порада, якщо ви в гостях і вам запропонували скуштувати домашнього вина, а потім господар питає:
— Но та як? Файноє.
В любому випадку відповідайте: «Айно». В разі іншої відповіді, у вас буде шанс побувати у підвалі даної господи.
Нє, не тому, що ви подумали. Вас просто змусять куштувати всі види вина, які є в ґазди. З кожної корчаги чи бочки. А повірте моєму гіркому досвіду, змішувати різні види вина, то є нем тецік /не дуже добре/. Особливо на наступний ранок.
Як ви могли здогадатися «айно» означає «так». Якщо питання, задане вами, співрозмовнику здаватиметься дурнуватим, то... А давайте на прикладі:
— Уп'єш децу, нє?
— Но тать ай. Що за вопрос?
*Деца — 100 грам.
Чудове слово «айно» використовуйте його частіше, коли вам пропонуватимуть вина, палинку, банош чи бограч.
Друге слово, актуальне для каждого закарпатця у віці фрайированя /залицяння/ — «Анцук»[áнцук], що означає костюм або парадну одіж.
Іван надів новинький анцук,
На шию машлик він надів,
Іван нись жениться на Анци,
Бо няньо ї зайшов у сінашів.
*Машлик — тут краватка, може також означати стрічку, бант.
*Анця — Ганна
*Няньо — батько
*Сінашів — сарай, де зберігають сіно.
Каждий порядний закарпатський хлоп, має мати бодай один парадний анцук, у якому він жениться.
І каждий рік по новому анцуку на Великдень, бо в чому до церкви йти паску святити? А прошлорічний не мош, бо його вже всьо село бачило. Люди повідять, ош на заробітки у Чехи ходить, а на цуря/одіж/ йому не вистачає. Непорядок.
Отже, ви зрозуміли, що «анцук» дуже важлива частина гардеробу закарпатця. Бодай раз у рік.
Третє слово, яке я вам сьогодні хочу пояснити — це слово «Аршів»[áршів] і похідне від нього «Аршувати»[áршувати], тобто заступ(лопата) і перекопувати земельну ділянку заступом.
За два місяці у нас почнеться ярьованя/весняні польові роботи/. Всі закарпатці вийдуть на городи з аршовами і копачками /сапками/ і почнуть свій олімпійський забіг «У кого цибуля і крумплі /картопля/ скорше посаджені». Мене аж поперек почав боліти, як про то згадала.
Але не обов'язково мучитися самому, за «Алдомаш»[алдомáш] — могорич, можна наняти помічників. Ну, і за певну суму.
Значить повторю, коротко:
Айно — так;
Анцук — костюм;
Аршів — заступ, лопата;
Аршувати — перекопувати земельну ділянку заступом;
Алдомаш — могорич.
