Питання Криму стало різко на часі. Саме цього року водні запаси Криму збідніли настільки, що воду дають по годинам навіть у містах південного берега – найбільш незалежних у водному плані завдяки гірським джерелам. Ялта, Алушта, Сімеїз, Кореїз. У числених відео ми бачимо коричневу воду, яка йде з кранів кримчан.

Що це означає? Масове переселення вже цього року. Частина виїде на материкову Україну, частина — у Росію. Залишаться військові бази і віп-резиденції. Плюс частина обслуговуючого персоналу.

Чи вигідна така ситуація Росії?

Звичайно. Немає незадоволених, є військова база і райські куточки відпочинку для Путіна і наближених. Причому люди виїдуть самі, власним коштом.

Чи вигідно це Україні?

Аж ніяк. По-перше, кримчани, які голосують «не так» будуть вже у самій Україні. Тобто збільшиться ОПЗЖшний електорат. По-друге, Крим буде на 100% населений росіянами, які не протестуватимуть проти окупації.

Як же діяти в цій ситуації? Дати воду в Крим ми не можемо. По-перше, це буде визнання його приналежності до Росії. По-друге, це неможливо з практичної точки зору – за 7 років окупації Кримський канал зруйновано і вода просто піде «у пісок».

На мою думку, Україна через всі рупори, всіма методами повинна добиватися можливості надавати «водну гуманітарну допомогу» мирним мешканцям. Це повинні бути водовози, до яких люди будуть підходити з відрами, грубо кажучи. Аргументувати тим, що Україна не дасть ні грама води військовим частинам окупанта, тому повинна сама контролювати, що воду отримують лише мирні мешканці. Нехай конвої НАТО чи миротворці супроводжують кожну машину до місця призначення.

По-перше, це буде мати колосальний пропагандистський ефект.

І за кордоном також. Можливо, їх не дуже торкають події в Криму, поки там не стріляють. Але гуманітарна катастрофа, приречення мирного населення на вимирання чи депортацію…Европа не зможе дозволити собі закрити на це очі. І позиція Путіна буде дуже слабкою на фоні цього і в інших питаннях.

Тому потрібна масована інформаційна атака! З усіх майданчиків, з кожної праски! Це наш шанс також і на повернення Криму.

Коли кожен мешканець Криму буде усвідомлювати, що його життя залежить від України. Кожна затримка такого гуманітарного конвою буде викликати агресію до окупантів.