З кожним днем наближення президентських виборів, боротьба за електорат між кандидатами загострюється. Особливо це показово у випадку з чинним президентом, чий рейтинг стрімко падає. Згідно з результатами останніх соціологічних досліджень, Петро Порошенко отримав лише 6,8% підтримки, тим самим поступившись другим місцем Володимиру Зеленському, за якого готові проголосувати 7,8% опитаних. Крім того, найбільш низький рівень підтримки діючого президента на південному сході України, що безумовно пов'язано з невирішеним збройним конфліктом на Донбасі.
У свою чергу Порошенко продовжує активно використовувати силові методи в боротьбі з політичними опонентами. Прикладом того може служити подання генпрокурора про зняття депутатської недоторканності з представників «Опозиційного блоку»: Дмитра Колесникова, Олександра Вілкула та Сергія Дунаєва. Слід зазначити, що Верховна Рада не підтримала подання Юрія Луценка на притягнення до кримінальної відповідальності останнього. Особлива увага до двох інших депутатів пов'язана з тим, що один з них імовірно може стати кандидатом в президенти від південно-східного регіону України.
Дане припущення підтверджується і тим, що звинувачення депутата від «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула, як виявилося, були побудовані на законах, які втратили силу ще в 2001 році, тоді як Вілкул очолив Дніпропетровську обласну державну адміністрацію в травні 2010 року. Крім того, під час засідання Регламентного комітету стало відомо, що прокуратура здійснювала тиск на колишнього керівника Дніпропетровської РДА Вадима Кобиляцького з метою отримання від нього неправдивих свідчень проти нардепа.
Таким чином, дії ГПУ можна розцінювати як частину політичної гри чинного президента. До того ж між генпрокурором Юрієм Луценком і Петром Порошенком давно існують дружні відносини. Підтвердженням чого є той факт, що в квітні 2013 року Луценко разом з Мариною Порошенко стали хрещеними батьками дочки нинішнього міністра інформаційної політики Юрія Стеця.
Очевидно, що велика політична гра «у президентську виборчу кампанію» вже почалася. Її успіх для чинної влади залежить від перемоги на президентських виборах діючого президента Петра Порошенка. У великій грі завжди є багато складових, і основними з них є рівень електоральної підтримки. По цим складовим у діючого президента найбільша «просадка» на сході та півдні України. Якщо поглянути на табори найбільших конкурентів в цьому регіоні, та проаналізувати тенденції в середині цих політичних сил, то стає зрозуміло, що розгляд питання про єдиного кандидата дуже актуальний, а впевненості, що ним буде виключно Юрій Бойко ще немає. Звідси йде пошук тих, хто має достатній рівень підтримки, як в своїй політичній силі, так і в регіоні в цілому. Тому фігура Вілкула, як одного з таких можливих лідерів є повністю очевидною. Для будь якої політичної сили пошук та усунення ризиків є невід'ємною частиною роботи під час проведення виборчої кампанії, і для потужної оплаченої команди спеціалістів в президентському таборі, безумовно, теж! Очевидно, що зростання підтримки потенційних конкурентів – це є проблема, і з нею треба щось робити. І вихід було знайдено: аж на п'ятому році каденції президента та на третьому році перебування на посаді генерального прокурора, і лише за 172 дні до виборів, та тільки після озвучення своїх амбіцій Вілкулом балотуватися на посаду президента знайшли справу початок якої має 20-літню давність, притягнули її за вуха до часів перебування на посаді головної дійової особи, та розпіарили як боротьбу з корупцією та злочинністю. А ще двоє депутатів з тієї ж політичної сили — то так…, для залякування, для демонстрації масштабності роботи ГПУ, та для прикриття істинних намірів. Навіть, якщо моє припущення, щодо вищеописаного сценарію є хибним, то я як політолог, не можу відмовитись від думки про політичну складову цієї справи, та погодитись з цілковитою неупередженістю та об'єктивністю у діях генпрокурора…
Впевнений, що абсолютна більшість українців буде тільки підтримувати активну та ефективну роботу генеральної прокуратури, але лише тоді, коли ця робота буде направлена на користь країни та її народу, а не на догоду певним політичним силам в руках яких зараз знаходяться повноваження призначати свого кума генеральним прокурором…