Однозначно, що в цьому немає воєнних смислів. Як кажуть, від слова «взагалі».
1) 36 годин перемир'я ніяк не вплинули б на існуючу військову ситуацію. Протягом багатьох місяців лінія фронту нерухома. І ця стабільність забезпечується загальним стійким паритетом сил, який на кожній конкретній ділянці досягається за рахунок унікального набору компонентів з боку кожної із воюючих сторін.
2) Цілком безглуздою є думка, що за цей час РФ змогла б отримати перепочинок, перегрупувати сили і навіть отримати якийсь фактор раптовості. Ніщо з перерахованого не є можливим з причин, викладених у пункті 1. Також, перепочинок виглядає абсурдом у ситуації, коли Росія не економить сили, а навпаки безперервно жбурляє військові підрозділи як «гарматне м'ясо». Мобілізованих ще багато.
3) Путін та його генерали не наївні, щоб думати, що Україна погодиться на перемир'я.
Реальних сенсу в ідеї Путіна – два, і обидва – пропагандистські. В обох випадках — лукавий спектакль.
Зовнішньополітичний контекст. Дискредитація України, відмова якої від перемир'я була очевидною. Кремль насправді зробив пропозицію про перемир'я, знаючи відповідь на свою пропозицію. Щоб потім заявити багатьом урядам, що Москва хоче переговорів, а Київ не хоче. Мовляв, якщо не хочуть перемир'я на 36 год., то не хочуть переговорів. Не виключено, що таким чином Путін відповів Ердогану на постійні розмови того про необхідність переговорів.
Внутрішньополітичний контекст: для росіян та інших, що бачить світ як вони.
По-перше, чергова спроба позиціонувати Путіна як «царя православного», як побожну людину.
По-друге, спроба демонізувати Україну: мовляв, безбожники, які не шанують Різдво.
По-третє, чергова спроба підати війну проти України як виправдану війну проти зла в ім'я добра.
Очевидно, що всі ці смисли породжені людьми, які живуть у своїй вигаданій реальності. Тому часткові ефекти можливості з погляду подальшого одурманювання внутрішньої аудиторії.
Володимир Воля,
політолог, міжнародник, магістр державного управління.
Експерт у галузі стратегічної аналітики.
6 січня 2023 р.
