Події 26 червня дали однозначне підтвердження тому, що після зустрічі українських та угорських міністрів на Закарпатті позиція офіційного Будапешту відносно України не змінилися по суті.

Угорський уряд не відмовився від жорсткої позиції

Як показали заяви міністра закордонних справ Петера Сійярто, зроблені після зустрічі, як показав зміст його інтерв'ю, Угорщина просто змінила формулювання, дала згоду на участь України в обговоренні питань безпеки в регіоні Чорного моря. Будапешт перестав згадувати вимогу про скасування мовної статті українського освітнього закону, натомість наполягає на значному відтермінуванні введення в дію цієї статті.

А в інтерв'ю П.Сійярто прямо заявив про свою категоричну негативну позицію відносно українського законопроекту про подвійне громадянство.

Про ідею автономії не було згадувань ані після зустрічі на Закарпатті, ані в інтерв'ю.

А 26 червня Угорщина була єдиною з 28 держав, яка під час засідання Ради ЄС проголосувала проти виділення Україні макрофінансової допомоги у розмірі 1 млрд. євро. Звісно, що угорський уряд розумів, що такий його вчинок не зашкодить виділенню коштів. Але це символічне голосування продемонструвало, що офіційний Будапешт не відступиться зі своїми вимогами.

Угорський пакет «Стоп Сорос» та санкції

Показово, що угорська влада впливає на ситуацію на Закарпатті, намагається впливати на політику української влади, але при цьому сама бореться проти зовнішнього впливу.

20 червня парламент Угорщини ухвалив пакет законів, відомих під назвою «Стоп Сорос».

Тюремне ув'язнення загрожує окремими особам або групам (це стосується і недержавних громадських організацій), якщо вони допомагають подавати прохання про надання притулку мігрантам, які не мають права на захист, або якщо вони допомагають нелегальним мігрантам отримати статус для того, щоб залишитися в Угорщині.

Оскільки неурядові організації мають фінансову підтримку з боку мільярдера Д.Сороса, який проживає поза межами Угорщини і є політичним опонентом угорського уряду, то фактично закон спрямований на обмеження зовнішнього впливу через фінансування громадських організацій та фондів.

На думку експертів «Венеціанської комісії», криміналізація певних видів діяльності, яка запроваджується згаданим пакетом законів, перешкоджає наданню допомоги жертвам з боку неурядових організацій, а також непропорційно порушує права таких осіб, які гарантуються статтею 11 Європейської конвенції з прав людини, іншими документами міжнародного права. Також, на думку експертів, криміналізація діяльності з адвокації та агітації, яка запроваджується, є незаконним втручанням у свободу висловлювання, яка гарантується статтею 10 Конвенції.

Євросоюз, який критикував політику уряд Віктора Орбана впродовж років, після прийняття пакету «Стоп Сорос» перейшов до практичних дій. Комітет громадянських свобод Європейського парламенту схвалив доповідь, яка містить рекомендації розпочати запуск санкційної процедури проти Угорщини через порушення фундаментальних цінностей Євросоюзу урядом цієї країни. У доповіді зазначено, що підставою для цього є занепокоєння щодо незалежності суддів, свободи ЗМІ та жорсткого поводження з мігрантами. Але однозначно, що коли йдеться про ЗМІ та мігрантів, то це стосується діяльності і неурядових організацій, і фондів.

Раніше уряд В.Орбана в рамках боротьби з іноземним впливом намагався законодавчо вплинути на діяльність приватних навчальних закладів, а особливо тих, що фінансуються на благодійні кошти з-за кордону. Головним чином йшлося про фінансування з боку Д.Сороса. Тоді угорський уряд теж зазнав значної критики з боку Євросоюзу.

Важливо, що в історії з приватними навчальними закладами також є аспект, який стосується України. В першу чергу, це підтверджена нещодавно міністром Сійярто вимога до України, що мовна стаття освітнього закону не повинна стосуватися угорських приватних навчальних закладів. Хто фінансує такі навчальні заклади на Закарпатті? Однозначно, що без фінансування з сусідньої держави не обійшлося.

Чим може бути корисний угорський досвід Україні?

Після того, як у відносинах між Києвом та Будапештом виникли декілька серйозних проблем через закарпатських угорців, у фокусі уваги опинилися питання, які пов'язані з наданням Угорщиною фінансової та іншої допомоги українському регіону.

Більше того, діяльність різноманітних організацій та фондів почала провокувати у якоїсь частини українських громадян деструктивну підозрілість відносно такої діяльності, здійснюваної на іноземні кошти.

Негативні аспекти підсилюються тим, що закарпатська проблема виникла на тлі конфлікту з Росією, яка тривалий час здійснювала свій вплив через неурядові громадські організації та фонди.

Крім того, в останні роки значно пожвавилася дискусія про міру іноземного впливу на Україну через різноманітну грантову допомогу.

Звісно, що в цій ситуації Україна не повинна діяти надмірно жорстко, як це робить угорська влада. І будь-яка фінансова допомога з-за кордону є корисною, якщо не шкодить. Але й треба зняти побоювання, підозрілість.

Тому діяльність неурядових громадських організацій, фондів, закордонне фінансування приватних навчальних закладів в Україні потрібно зробити прозорим.

20 червня у Верховній Раді був зареєстрований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прозорості та відкритості інформації про діяльність благодійних організацій та громадських об'єднань, які отримують фінансування від іноземних держав та іноземних неурядових організацій». Автор документу – народний депутат Сергій Тарута зі своїми помічниками.

Наприклад, пропонується таке: «Громадські об'єднання, які отримують фінансову підтримку більше ніж на п'ятдесят відсотків загального обсягу фінансування, від іноземних держав та іноземних неурядових організацій, зобов'язані подавати та оприлюднювати інформацію про джерела, обсяги та цілі такого фінансування відповідно до закону».

Те саме стосується і фондів.

Перше ознайомлення з текстом законопроекту не виявило якихось загроз, що діяльність громадських організацій чи фондів може бути обмежена. Йдеться про прозорість через декларування.

І схоже на те, що цей законопроект С.Тарути – це перший політичний крок серед усіх учасників нинішніх виборчих перегонів в питаннях зменшення впливу на ситуацію в Україні з боку будь-якої іншої держави, з боку впливових іноземних приватних осіб. С.Тарута намагається тим самим об'єднати навколо себе українських підприємців, а також намагається дати електорату південних та східних регіонів країни адекватну відповідь щодо своєї політики по зменшенню зовнішнього впливу в Україні. Поки абсолютно невідомо, чи буде цей законопроект прийнятий. Скоріш за все, що ні. Але якщо подивитись на програму «Основи» та подібні ініціативи, то ми простежуємо відповідність дій тим завданням, що декларуються.

Крім цього, варто зазначити, що «антисоросівський» законопроект не хворий на виборчі технології, там немає популізму. І на відміну від угорського чи російського законодавства український законопроект №8501 не обмежує прав людини, не обмежує громадську та благодійну діяльність.

Якщо Будапешт і Москва можуть впорядковувати діяльність в цій сфері, то чому Україна не може діяти так само, але при цьому не порушуючи норм міжнародного права?

Володимир Воля, політичний експерт

28 червня 2018 року