Ця новина породила безліч некомпетентних інтерпретацій (домислів) та вкрай помилкових висновків. Цьому суттєво посприяла публікація у "New York Times".
ФАКТИ.
За сприяння (посередництва) #КНР #Іран та #СаудівськаАравія домовилися про відновлення дипломатичних відносин, перерваних у 2016 р. Очікується, що посольства відновлять свою роботу впродовж місяця.
ЩО НАСПРАВДІ?
1) Рішення про відновлення дипвідносин не є рішенням про стратегічне підвищення рівня відносин. Тому що встановлення дипвідносин – це спосіб визнання двома державами один одного. Наслідком є відкриття посольств, які виконують такі функції: прямий офіційний канал спілкування між урядами цих держав; сприяння фізичним та юридичним особам у їх діяльності.
Тобто відновлення дипвідносин означає, що буде відновлено діяльність посольств як технічного інструменту (механізму) щодо реалізації згаданих функцій.
2) До розриву дипвідносин у 2016 р. між Тегераном та Ер-Ріядом були суттєві протиріччя, які залишаються актуальними і після відновлення дипвідносин. Неможливе стратегічне зближення Саудівської Аравії з Іраном до тих пір, доки той підтримує єменських хуситів, радикальні організації шиїтів в інших державах, прискорює роботу над створенням ядерної зброї і т.д.
Саме тому для Саудівського королівства США та Захід загалом залишаються головними військово-політичними союзниками. А Китай не перешкоджає іранській діяльності, яка вкрай неприйнятна для саудитів.
Отже, відновлення дипвідносин ніяк не може призвести до будь-якого перегрупування сил на Близькому Сході. Тим більше, до серйозного перегрупування, про яке пише "New York Times", про яке говорять російські пропагандисти.
3) Якщо # Китай був посередником, то він вирішував 2 своїх завдання.
Іміджеве: щоб показати миротворчу роль і зростання політичного впливу держави в міжнародних відносинах на тлі гострої політичної дискусії із #США, у тому числі з української теми. Ну і з нагоди 1-ї сесії Всекитайських зборів народних представників (парламент) 14-го скликання.
Практичне: сприяння відновленню дипвідносин між Іраном та Саудівською Аравією – це сприяння розширенню торговельно-економічних відносин Китаю з цими державами.
4) Тези в публікації видання "New York Times" можуть бути як продуктом внутрішньополітичної боротьби в США, так і результатом певного впливу, за яким можуть стояти КНР, #Росія або Іран
Володимир Воля,
політолог, міжнародник, магістр державного управління.
Експерт у галузі стратегічної аналітики.
12 березня 2023 р.