Путін вже змушений виправдовуватися за свої військові провали — і на фронтах в Україні, і в самій Росії.

 

 

Цьому було присвячено майже всі його висловлювання під час зустрічі з членами Ради з прав людини 7 грудня 2022 р.

Довелося виправдовуватися, що війна вже тривала, що кінця-краю їй не видно. А також за ті втрати, поразки та проблеми мобілізації, які вже є. Та й за економічні та соціальні наслідки війни і санкцій.

 

1) Визнання поразки у тому смислі, що так звана СВО виявилася насправді війною тривалою. І Путін заспокоює, мовляв, нічого страшного немає в тому немає, і триватиме довго. «СВО, можливо, і тривалий процес».

 

2) Спроба переконати росіянам, що війну розпочато не ним самим, а а вона була нав'язана Росії: «Війна була розпочата не нами, а у 2014 році після державного перевороту в Україні. Вона була розпочата українською владою». «Законні інтереси людей та інтереси Росії щодо захисту людей ігнорувалися. На всі наші вимоги ми отримували плювання в обличчя».

 

3) Спроба прикрити провали за рахунок вигадування історичної перемоги. «СВО, можливо і тривалий процес, але поява нових територій — значний результат для Росії. Це серйозне питання. Ну, чого там гріха таїти: і Азовське море стало внутрішнім морем РФ... Ще Петро Перший боровся за те, щоб вийти до Азовського моря».

Насправді це сумнівна апеляція до національної гордості, оскільки більшість росіян цікавлять проблеми їх доходів і витрат.

 

4) Спроба зіграти на моралі та почутті співчуття, на обов'язку захищати слабких. Тому говорив про «захист прав мешканців Донбасу». «Результати референдумів показали, що люди хочуть бути частиною Росії, нашого світу. І тепер вони з нами – мільйони людей».

Мовляв, довга війна, мобілізація, провали та поразки — все через співчуття і заради доброї справи.

 

5) Визнання, що російські війська «залишають позиції», але «не масово». І спробував заспокоїти: якщо хтось залишив позиції, то потім повертаються.

 

6) Вкотре визнав проблеми мобілізації. Але знову спробував перекласти провину на інших. Щодо проблем з екіпіруванням зробив вигляд, що не знав: «Я думав, усе вже вирішено». «Якщо десь щось ще потребує особливої уваги, я б вас просив дати додаткову інформацію, ми обов'язково з цим розберемося і якнайшвидше».

 

7) Вкотре спробував заспокоїти громадськість, що нової мобілізації не буде. Мовляв і так людей достатньо, що навіть половина з 300 тис. мобілізованих ще перебувають у навчальних центрах, а на війну відправили 150 тис. (з них 77 тисяч у бойових підрозділах, а решта — на других-третіх рубежах чи проходять додаткову підготовку).

Адже все одно ніхто не зможе перевірити, що відбувається насправді.

 

 

Раніше Путін ніколи не визнавав так багато проблем та провалів. І ніколи не намагався так багато виправдовуватись.

І якщо раніше офіційні особи РФ та інші діячі ніколи не говорили про терміни «спецоперації» (мовляв, їх немає), то тепер Путін налаштовує росіян на довгу війну. По суті поява тези про довгу війну – це вже визнання поразки. І ознака того, що Путін ще сподівається домогтися повороту у війні на його користь.

Але ці надії зникнуть навесні, як вже зникла надія на швидку війну.

 

 

Також Путін увесь час намагається демонструвати російській аудиторії, що Росія – сильна.

Слабкість армії і поразки на фронтах в Україні він  перекривати постійним згадуванням про ядерний арсенал. А також заявами, які містять непрямі погрози застосування військової сили: Росія захищатиме свої інтереси дипломатичними засобами, а якщо це не дасть результату, то і всіма іншими можливими засобами.

Подібні заяви Путін зробив як під час засідання Ради с прав люди 7 грудня, так і під час візиту на саміт у Бішкеку.

 

А ще російський диктатор розказує, що буде тривалий процес «відновлення» на анексованих українських територіях. По суті, такі заяви можуть мати 2 смисли. По-перше, спроба виправдовуватися за сучасну розруху на «звільнених територіях», щоб не бунтували жителі цих територій. По-друге, натяк усім росіянам, що доведеться довго терпіти економічні та соціальні проблеми, бо все це, мовляв, заради благої справи допомоги «звільненим».

 

 

Володимир Воля,

політолог, міжнародник, магістр державного управління.

Експерт у галузі стратегічної аналітики.

 

11 грудня 2022 р.