Вони існують як стосовно Донецької і Запорізької областей, так і Сумщини.
1) Невідомо, чи зайшли б російські війська на територію Сумської області, наскільки далеко могли б зайти, але залишається фактом те, що саме Україна відкрила нову активну ділянку лінії фронту. Нова ділянка фронту означає відволікання на неї не лише ворожих військ, боєприпасів і техніки, але й українських також.
2) «Індульгенція» для Путіна.
Захоплення російськими агресорами Покровська і вихід на адміністративний кордон Донецької і Дніпропетровської областей Кремль подасть як важливу стратегічну перемогу у війні. І насправді, це буде так.
Внаслідок цього Путін може сказати росіянам, що виконано частину початкових завдань так званої «СВО». І це допоможе російській владі повернути частину підтримки і довіри до кремлівського диктатора у питаннях війни. Іншими словами, зараз в Росії jcsHjcs] наростає втома від «безкінечної війни» (2,5 роки), яка зайшла у глухий кут, і в ході якої немає стратегічних просувань, а захоплення Покровська завдасть шкоди цьому процесу. І у такому випадку позитивний для Путіна ефект від виходу на кордон Дніпропетровської області перекриє усі негативні для нього ефекти від окупації частини Курської області українськими військами. Загалом, це матиме ефект індульгенції, бо будуть знівельовані чимало інших негативних ефектів для кремлівського правителя, які від здобув від цієї затяжної і майже застиглої війни.
3) Взяття Покровська і вихід на кордон Дніпропетровської області – це стратегічний пролом української оборони, бо створює для Росії більш сприятливі умови для ударів з флангів і тилу по оборонних позиціях у Запорізькій області. А захоплення росіянами тієї частини Донецької області, яку ще обороняють українські війська може стати просто питанням 6-12 місяців.
4) Захід українських сил у Курську область створив для них «Курсько-донецький шпагат». Якщо українське командування змушене буде просто вивести війська з Курщини для посилення оборони на півдні, то кремлівська пропаганда скаже, що Україна програла, бо в неї немає ресурсів для війни.
5) Українські війська не оборонятимуть населені пункт и у Курській області «до останнього бійця». Це російська територія. Тому українські сили відходитимуть звідтіля, якщо російська влада збере там переважаючі сили і ресурси для відвоювання території.
І у такій ситуації кремлівська пропаганда подать все, як перемогу Росії, як поразку України, як доказ правильності військово-політичної стратегії Путіна.
6) Ядерний щит Росії захищає лише Москву і Кремль, але не захищає курські села і загалом окраїнні російські регіони. Бо доктрина передбачає застосування ядерної зброї лише у разі загрози існуванню російської державності. Отже, загроза Москві – це загроза існуванню російської державності, а окраїнні території зовсім не пов'язані існуванням російської державності.
Однак, є факт ганьби ядерної Росії не увесь світ: чималу частину її окраїнної території окупували українські війська. Тому Кремль працює над змінами до ядерної доктрини. Не виключено, що неї буде внесено положення про можливість застосування тактичної ядерної зброї з метою недопущення окупацією іноземними військами чималих ділянок окраїнної території РФ.
У подальшому це може еволюціонувати у виправдання можливості ядерних тактичних ударів по українській території.
7) Якщо Москва створить потужне угруповання для витіснення українських сил з Курської області, то українським підрозділам доведеться відходити на свою території. І може виникнути ситуація, коли російські війська спробують захопити частину Сумської області, у тому числі перерізати залізничне сполучення, яке проходить через прикордонні громади області. Тому Україні вже зараз варто посилювати оборонні позиції вздовж північно-східної ділянки кордону з Росією.
