Потік новин сьогодні настільки щільний, що відрізнити правду від маніпуляції стає дедалі складніше. Соцмережі, анонімні телеграм-канали, псевдоновинні сайти – усе це формує середовище, в якому дезінформація поширюється швидше за спростування. У таких умовах питання інформаційної гігієни вже не про обізнаність, а про безпеку.

Саме на це спрямований проєкт "BRAMA", який створений волонтерами за підтримки Кіберполіції України. Його головна мета – не лише виявляти ворожий контент, а й поступово очищувати інформаційний простір, залучаючи до цього самих користувачів.

Механізм доволі практичний: громадянам пропонують повідомляти про ресурси, які містять ознаки пропаганди, фейкових повідомлень або маніпуляцій. Далі такі матеріали аналізуються, а у разі підтвердження – вживаються заходи для їх блокування або обмеження доступу.

Начальник 1-го сектору управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП НПУ Богдан Крижанівський зазначає, що ключовою у проєкті є саме взаємодія з людьми:

«Ми бачимо, що користувачі стають уважнішими до контенту, який споживають. Люди починають не просто читати чи поширювати інформацію, а аналізувати її. Через проєкт 'BRAMA' вони можуть долучитися до процесу виявлення дезінформації та фактично допомагати очищувати інформаційний простір", –  говорить він.

В Одеській області проєкт підсилюють офлайн-роботою. Йдеться про зустрічі з педагогами, лекції для студентів і школярів, роз'яснювальні кампанії. Основна увага на тому, як розпізнати маніпуляції, які ознаки має пропаганда та чому важливо не поширювати неперевірену інформацію.

Окремий акцент роблять на тому, що дезінформація рідко існує сама по собі. Як правило, це частина системної роботи, спрямованої на вплив на громадську думку.

«Ми маємо справу не з випадковими фейками, а з цілеспрямованими інформаційними кампаніями. Їх завдання – впливати на настрої людей, викликати недовіру, посіяти паніку. Саме тому важливо реагувати швидко і спільно», –  додає Богдан Крижанівський.

У кіберполіції відзначають, що за останній час змінилася і поведінка аудиторії. Люди частіше перевіряють джерела, обережніше ставляться до гучних заголовків і менше поширюють сумнівний контент.

Проєкт "BRAMA" у цьому процесі відіграє роль своєрідного фільтра, який допомагає відокремлювати інформаційний шум від дійсно важливих повідомлень. І хоча повністю позбутися дезінформації неможливо, зменшити її вплив –  завдання, яке вже сьогодні вирішується спільними зусиллями.