У воєнний час активізувався волонтерський рух, активно ведуться збори на підтримку ЗСУ та постраждалим внаслідок обстрілів. Однак навіть благодійність стала прикриттям для нової хвилі шахрайства. Як не стати жертвою фейкових зборів, розповіли у Кіберполіції, передає Бессарабія.UA.
Департамент кіберполіції фіксує збільшення випадків шахрайських повідомлень, в яких зловмисники нібито від імені державних установ, військових підрозділів чи благодійних фондів збирають кошти на підтримку ЗСУ. У цих повідомленнях вказуються нібито «офіційні» реквізити карток, QR-коди, а часто навіть використовуються підроблені логотипи держорганів чи справжні фото поранених військових.
Як працює схема
Шахраї масово розсилають повідомлення громадянам. Це можуть бути SMS, повідомлення в месенджерах, дописи у соцмережах. Їх поширюють через фейкові акаунти або навіть через зламані сторінки знайомих.
Вони використовують прийоми емоційного тиску. Зазвичай текст повідомлення драматичний: «Потрібно терміново зібрати кошти на операцію для захисника», «Офіційний збір для бригади, яка зараз на передовій», «Врятуй життя – зроби внесок просто зараз».
Шахраї зазвичай гроші просять надсилати на особисті банківські картки або використовують сервіси для миттєвих переказів без верифікації отримувача.
Коментарі кіберполіції
За словами представників Департаменту кіберполіції Нацполіції України, щодня фіксуються десятки нових звернень від громадян, які стали жертвами таких схем.
«Шахраї грають на нашій довірі, використовуючи війну як спосіб заробітку. Найчастіше зловмисники видають себе за волонтерів або створюють копії справжніх фондів. Будь-який збір коштів має перевірятися. Закликаємо громадян бути обачними та не переказувати кошти на незнайомі рахунки», – повідомляє начальник 1-го сектору управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП НПУ Богдан Крижанівський.
Як розпізнати шахрайський збір
Зверніть увагу на джерело. Офіційні установи (держоргани, військові частини, благодійні фонди) мають перевірені канали зв'язку: офіційні сайти, сторінки з «синьою галочкою» в соцмережах.
Перевіряйте реквізити. Жодна державна установа не збирає кошти на особисті банківські картки. Якщо вам надіслали картку – обов'язково перевірте, кому вона належить.
Пошукайте інформацію про фонд або ініціативу. Відомі волонтери чи організації зазвичай відкриті: публікують звіти, мають сайти, підтвердження з інших джерел.
Не піддавайтесь емоціям. Шахраї часто тиснуть на жалість або страх. Дайте собі час перевірити інформацію, перш ніж робити переказ.
Додаткову інформацію про різновиди онлайн-шахрайств можна дізнатися на ресурсі «Кібербрама» – це освітньо-інформаційна платформа, створена за ініціативи Кіберполіції України, яка допомагає кожному користувачу мережі ознайомитись з найпоширенішими шахрайськими схемами та навчитися ефективно їм протидіяти.
«Якщо ви отримали підозріле повідомлення про збір коштів – не залишайте це без уваги. Повідомте про нього кіберполіцію. І пам'ятайте: справжня благодійність не ховається за анонімними картками», – зазначають у кіберполіції.
