Учора була типу річниця КРЫМНАША... у європейській Латвії по усіх російськомовних (Російським не латиським, але все таки в кожному будинку...) каналах захлинаючись оспівувалася ця подія.... не зміг дивитися цю мерзенність... з моменту як «Великий Пу» став говорити про те що, це була добре спланована під його керівництвом операція, мій телевізор серйозно ризикував не дожити до півночі... Щоб було не так нудно включив на нім фільм який давно збирався подивитися — Хайтарма... фільм про депортацію кримських татар в 44-му році.... Ну що я вам скажу... все повернулося страшним витком спіралі історії.... залишається тільки співчувати кримським татарам, що за менш ніж 100 років їх другий раз позбавили батьківщини, співчувати росіянам, що менш ніж за 100 років вони третій раз з оптимізмом йдуть до своєї розстрільної стінки, співчувати поколінню українців 40+ які навряд чи насолодяться у свої активні роки життям в щасливій, вільній Україні (і ще багато хто віддасть своє здоров'я і життя за це)....... АЛЕ!!!!!!!!!!!! є надія що ми можемо порадіти за нові покоління українських дітей, які повинні... зобов'язані успадкувати цю щасливу вільну країну.... Тільки нам треба зараз захистити їх чисті серця і душі не забруднені совком, комсомолом, швондерством, брудом лихих 90-х і чиновничей паньщиною... Уперше є шанс, що хоч би ВОНИ, ті, що з дитинства знають ціну свободи (про яку співається в гімні) набудуть того, про що мріяли покоління.... За це варто поборотися...
P.S. — Тепер я знаю, що Хайтарма це є кримсько-татарський танець — Повернення.... чекатиму його...
