(Обращєніє вождя пролєтаріата для заблудшої руснí)
Дорогий товариш! Слухай
Слово вірного вождя:
Зря потилицю не чухай, –
Вам я більше не суддя.
Хто придумав Україну?
Кажуть, ніби я і квит.
Я б того на гільйотину
Запроторив на той світ.
Він володя, я – володя
Класики маразму.
Шиза нині дуже в моді,
Нею спокій дражнять.
Я придумав комуняків
І світле майбутнє,
А ви, йдіть панове, в с*аку,
Хай веде вас путін!
Скільки можна хворе тіло
Нищить в мавзолеї?
Лишає́м воно покрилось
Спрагло за землею.
Ще й здригається моментом
І болять суглоби
Як вчергóве з постамента
Б'ють мене у лоба.
Повалили і забули,
Дайте діду спокій,
Ні! Володя знову рýлить
На камінь високий!
Геп та геп! В асфальт з розгону!
Мізки по дорозі…
Я, як атеїст, поклони
Ладен бити Бозі!
Схилю лисину в повазі
І зніму кашкета
Вбережи мене наразі
Від падінь і злетів!
Послідовники погані
Содержать коханок,
Громогласно і впізнанно
Гімнасток-панянок.
Я, Крім Наді, мав Інессу
Соратницю вірну,
І не знала про це преса
Бо була покірна.
Випускали ми в друкарні
«Іскорку»-газету
Там було все чітко й гарно
У межах бюджету.
Потім «Правда», «Труд», «Ізвєстія»
Все було, О'кей!
Нині ж преса – лжива бестія
Як «Раша тудей»!
Там тепер такі ведучі
Без совісті грама,
Наче вони – діти сучі
Як і їх програма.
А війна-спецоперація?
Скільки вже понесли втрат?
Прочитайте мою працю ви
«Шойгу вперед, а два – назад».
Бродить привид по Європі
І тремтить рассєя,
Незабаром будем в ж*пі
За дурну ідею.
В степу безкраїм за Уралом –
Буде другий мавзолей.
Мені в кремлі вже не пристало
Лежать серед тупих «вождєй».
В стіні багато є «двохсотих»
Пора їх скласти у мішки
І влаштувать стрімкі польоти
З моста в глибінь москви-ріки.
А я, як вождь і пролєтарій
Не прочь вернутись до «разліва»,
Хай розливають в різну тару
Під брендом водку, вино й пиво.
Допоки я на постаменті,
В Донбасі, (хоч і тимчасово),
То скористаюся моментом
На проголошення промови.
Вона коротка, і, на жаль
Правдива і проста як двері,
Я підсумовую мораль
Кровопожадливих імперій.
До комунізму довгий путь
Привів усіх в пітьму й тумани.
Куди тепер народ ведуть
Шойгу, лаврови і путани?
Я, з постаменту, як годиться
Кермо тримав через віки
Моя провидиця-правиця
Давала мудрі вказівки.
Зламався нині навігатор,
Біда з керуючим кремльом.
Вам каже лєнін – вождь і тато:
Ідіть за руським корабльом!
Віталій КЛІМЧУК
