Буває декілька видів стресу. Стрес буває короткочасний, коли стається щось неприємне, але загалом не страшне. Організм мобілізується та швидко справляєтсья із ним. Стрес буває хронічний. Коли подразник діє на людину протягом тривалого часу. Він може накопичуватись протягом тривалого періоду і небезпечний саме своєї накопичуваністю.
Стрес буває критичним, коли подія, що викликала стрес, перегортає весь наш світ. Коли уходить близька людина, коли ви переживаєте катастрофу чи аварію, коли зазнаєте насильства.
Війна раптом стала критичним стресом для мільйонів українців. Навіть якщо вони не були у зоні бойових дій. На них може впливати спілкування із біженцями, кадри розрухи, повітряні тривоги чи очікування ворога, який може прийти в у ваш регіон.
Критичний стрес я зазвичай порівнюю із картою території. Живучи у мирному світі, ми ніби живемо у знайомому місті. Ми знаємо, де розташований наш будинок, де розташовані ключові для нас місця. Ми можемо розрахувати скільки часу йти до найближчого супермаркета та можемо розрахувати свої плану на майбутнє. Ми призначаємо друзям зустрічі, розуміючи, що скоро будемо на місці. Ми можемо, умовно, планувати своє життя. Хоча життя і може давати нам сюрпризи.
Війна раптом «поселила» нас у нове місто. Ми не плануємо, не можемо розраховувати на себе. Ми не те що не можемо планувати. Ми навіть не впевнені, що завтра будемо жити у цьому будинку. Викликає відчуття безпорадності. Викликає відчуття, що ми не контролюємо своє життя.
І це відчуття безконтрольності, неможливості планувати свої плани, підвішує людину у невизначеності. Ми втрачаємо контролю, ми починаємо відчувати, що від нас нічого не залежить. У багатьох виникає відчуття навченої безпомічності. Коли ми не віримо, що здатні щось зробити, чи на щось впливати. Найперша стратегія, яка приходить до розуму у багатьох – сісти та скласти руки. Бо ми, здається, ні на що не впливаємо.
Але є можливість вийти із цього стану. Нам потрібно повернути собі відчуття контролю. З «незнайомого міста», де всі вулиці та крамниці для нас нові, ми повинні, хоча б частково повернутись до міста, яке нам знайоме.
В психології радять купу вправ, яка може на це впливати:
- Допомагають фізичні вправи. Надавайте перевагу нескладним, добре знайомим рухам. Вони повинні бути знайомі, щоб вам легко було їх згадувати. Щоб організм легко їх відтворив. Щоб не довелось багато думати та напружуватись. Бо складність, новизна, та велика деталізація буду відлякувати ваше тіло.
- Допомагає виконання знайомих дій. Якщо ви все життя пекли пироги та добре розумієте процес, спробуйте спекти пиріг. В ці сфері ви знаєт рецепт, ви знаєте послідовність дій. Ви можете легко її відтворити та отримати той, або майже той результат, до якого ви звикли.
- Допомагає виконання повторюваних простих дій. Спробуйте прибрати у квартирі або посадити помідори на городі. Для прибирання вам нечасто потрібно багато уваги. Більшість дій ви виконуєте автоматично.
- Допомагає робота, в якій ви бачите конкретний, результат, який можна помацати. Той самий пиріг – це результат, який ви бачите, можете відчути та насолодитись їм. Сторінка коду чи вивчений курс англійської мови не завжди дає такий результат.
- Допомагає прогулянка знайомими вулицями, перебирання власної бібліотеки. Можете переглянути старі фотографії, якщо ви впевнені, що зможете уникнути відчуття болісної ностальгії. Фотографії – це ваше минуле, це відтворення власних коренів. Воно допомагає згадати та відчути Ваше минуле.
- Допомагає прибирання «Робочого столу», папки «Загрузка» у Windows, розбір фотографій за останні 3 роки в папки «Розібрати» чи «Нова папка _ 4».
- Допомагає перегляд улюблених, знайомих серіалів, читання улюблених, знайомих книжок. Чи знайома музика. Вони всі повертаюсь вас у часи, коли ви повноцінно володіли своїм життям. Чим не час передивитись серіал «Альф» в українському перекладі?
- Допомагає малювання, ліпка, вирізання. Щось, де ви можете планувати та отримувати конкретний результат. Навіть, якщо ви не володієте пензлем, малюйте. Малюйте хмарки, повторювані лінії, квітки та геометрині фігури. Просто бачити та відчувати, що Ваші дії мають результат.
- Допомагають дихальні вправи, поступові, повільні, затухаючі, заспокійливі. Вдих через ніс на 3 рахунки. Видих через рот на 6 рахунків. Або будь-яка інша схема, до якої ви звикли. Неквапливо повторити.
Займаючись знайомими справами, ви повертаєте відчуття контролю над своїм життям. Хай частково, хай тимчасово. Бо відчуття безпорадності може повертатись та наздоганяти. Ви повинні зрозуміти чи згадати, що Ви здатні, хоча б частково розпоряджатись своїм життям.
Поступово у вас повернеться здатність свідомо повертати свою увагу на важливі для вас речі. Ви згадаєте, як це «вчитись», «шукати можливості», «бути корисним». І поступово почнете повертати частину себе у зону контролю, зону комфорту. Бо навіть в умовах війни, ви залишаєтесь людиною, якій Господь залишає право вибору та право дії.
Якщо раптом стаття здалась корисною.
Ви можете підписатись на профіль автора у Facebook.
Або допомогти йому грошима. Сума наразі неважлива. Навіть 1 перерахована гривня допоможе відчути, що варто писати такі статті. 4441 1144 2690 1334
Буду дуже вдячний.
