В цьому тексті я вирішив використати власні поради. І слово «травма» подекуди замінена літерою «Т». Тобто, наприклад, вираз «травмуюча подія» буде замінено на більш нейтральний «Т-подія»

 

Я, дурень, вдягнув нове взуття. Години та кілометри зробили свою справу, і вдома я побачив дві великі мозоляки. Нове взуття постійно муляло і врешті-решт зробило ногам травму. 

Знявши взуття, я дав ногам відпочити. І мозолі почали проходити, перестали нити. Але потрібно йти, і я знову вдягнув те саме взуття, нове, нерозношене. Яке, не дивуйтесь, ще більше натерло мозолі. Мої ноги, які нібито почали заживати, знову стали боліти. Бо я надів стару проблему на травмовані ноги.

  1. Можна залишити нове взуття на кілька днів. І дати ногам зажити.
  2. Можна наклеїти пластир, створити захисний рубіж між травмою та джерелом.
  3. Можна чекати, поки ноги не звикнуть. Тобі шкіра загрубіє та перестане реагувати на т-подразник.
  4. А іноді нове взуття стирає ноги до крові і обмежує пересування містом.

 

Психологічну травму можна порівняти із мозолями. Нове взуття (Т-ПОДІЯ) контактує із ногами (НАША ПСИХІКА) і спричиняє ТРАВМУ.  

  1. Контакт із т-подією можна зупинити. Переставши дивитись шок-контект, зависати на стрічки новин. Психіка може адаптуватись та вилікуватись, пережити ситуацію.
  2. Можна створити штучний бар*єр між т-подією та психікою: волонтерити чи працювати. Використати механізми психологічного захисту, вчитись, зробити вигляд, що нічого не відбувається. Сидіти на картоплі до стану, коли немає сил на соціальні мережі, ліпити 500 вареників для тероборони, грати в DOOM II тощо.
  3. Контакт із т-подією можна продовжити. Можливо, психіка звикне, загрубіє, навчиться захищатись. Т-подія на просту подію. Тоді потрібно йти та дивитись, насититись жахами та стражданнями. Перегоріти та перетравити страждання.
  4. І, при постійному контакті є ризик отримати психічну травму. Сумнозвісний ПТСР чи в*єтнамський синдром – це стала психічна конструкція. Коли психіка болить, навіть, без подразника.

 

Ретравматизація – контакт взуття та ноги, яка не одужала. Мозолі торкаються старих подразників, травма практично оновлюється. А іноді — погіршується.

У психологічному плані — це повторне відчуття т-подій через новий контакт. Можна навіть уникати безпосереднього контакту. Не обов*язково їхати у Чернігів, щоб знову отримати т-переживання. Достатньо побачити відповідні фото, почути людей, подивитись репортажі. І картинка повоєнного Ірпеня чи хроніки Другої світової війни можуть нагадати т-досвід, повернути контакт із подіями.

Ми працюємо через асоціації. Фото, звук, розмова, відео, колір чи раптові спогади. Вони можуть запустити ланцюг асоціацій, які поверне вас у контакт, згадку про т-умови, т-спогади, т-відчуття. І ви, у метафоричному сенсі, знову натягнете те саме нове взуття.

 

Тому, якщо ви прагнете психічного відновлення, відпочиньте від жахаючого контенту. Це допоможе залікувати рани, відновити ресурс. І, якщо треба, знову спробувати звикнути до нового взуття.       

 

Ви можете підтримати автора. Навіть 1 перерахована гривня допомагає писати такі статті.  

4441 1144 2690 1334

Дуже вдячний.