Ну, і запускаємо у Всесвіт гарну думку. Можливо, комусь знадобиться.
Вчора в поважному аналітичному матеріалі прозвучала цікава думка:
- Лукашенко не контролює свою територію та, частково, армію.
- Лукашенко не має можливості відмовитись, бо дивись пп1.
- Білоруська армія не хоче воювати і буде це робити ЛИШЕ під тиском росіян або після провокацій.
Якщо це правда, виникає логічне рішення.
- Припинити приниження за національною ознакою. ТОБТО хейтити усіх білорусів лише тому, що вони живуть в умовах окупації.
- Припинити принижувати білоруську армію. ТОБТО всі ці «драники», «підсмажимо білорусів» та інше — це розпалювання ворожнечі із потенційним супротивником (якщо вони введуть війська) або потенціцним союзником (якщо вони будуть саботувати накази та відмовлятись від співпраці із рф).
- Запускати пропагандистські ресурси, які будуть стимулювати активність білоруської опозиції, саботування, алгоритми здачі у полон, співпраці білорусів із Україною та ін.
На мою думку, нам потрібні всі ресурси для перемоги. Білорусь та білоруський народ (НЕ ЛУКАШЕНКО, а сам народ) — це природній союзник України. І, хоча зараз Білорусь грає за орків, ми повинні робити все, щоб утруднювати росії роботу на цих територіях.
Так, ми можемо звинувачувати білорусів у тому, що вони повинні були думати раніше, бути більш рішучими під час окупації чи з голими руками йти на танки прям зараз. На все потрібен свій час. Наш Майдан, наша Армія та наша Воля теж формувалась декілька місяців в умовах жорсткого протистояння.
Тому, на мою думку, каще мати Білоруський народ у союзниках, навіть всередині російської федерації. Ніж мати завзятого ворога, здатного вдарити в тил.
Ми повинні робити все для перемоги. Ми повинні, за Сунь-Цзи: «розбивати задуми та союзи супротивника. А вже потім — розбити його війска».
Білорусь зараз — це майданчик для окупації. Білорусь, потенційно, це ще один регіон, який росії потрібно контролювати, розпилюючи частину своїх сил. Якщо раптом Білорусь перетвориться на саботажника, партизанський край, все північне угруповання буде «відрізаним» від росії, буде відчувати шалені проблеми із логістикою.
Отже, давайте мислити не мовою емоцій. А мовою можливостей, шукати слабке місце росії.
Тоді, за кілька років ми будемо мати шанс бути разом із білоруським народом, дати їм можливість нарешті звільнитись від своєї власної диктатури
Білорусь зараз — це майданчик для окупації. Білорусь, потенційно, це ще один регіон, який росії потрібно контролювати, розпилюючи частину своїх сил. Якщо раптом Білорусь перетвориться на саботажника, партизанський край, все північне угруповання буде «відрізаним» від росії, буде відчувати шалені проблеми із логістикою.
Отже, давайте мислити не мовою емоцій. А мовою можливостей, шукати слабке місце росії.
Тоді, за кілька років ми будемо мати шанс бути разом із білоруським народом, дати їм можливість нарешті звільнитись від своєї власної диктатури
