«Пакетам торба» — переможне гасло одного з щойно обраних Народних депутатів.
Про що воно ?
Хіба це вирішення проблеми？Ні.
Знову шопопало.
Напевно треба зрозуміти одне єдине — ми виробляємо сміття для того, щоб вирішувати, що з ним робити далі. Ми даємо згоду на те,що сотні тон майбутнього сміття потрапляє до нас через кордони у вигляді продукції, якість якої лишається під великим питанням.
Ми красиво говоримо та проводимо різноманітні заходи на грантові гроши,
фактично гарантуючи місце на вільному, поки що, ринку переробки сміття транснаціональним корпораціям, які чекають коли дадуть зелене світло. Це питання набагато глибше, набагато серьйозніше та має пряме відношення до національної безпеки країни. Важливо розуміти,що сьогодні питання сміття напевно вже може конкурувати з забудовами і ми, Україна, на порозі розподілу величезного ринку, який готують вже не один рік різноманітні лоббісти та інші зацікавлені особи.
Не треба бути експертом з питань сміття, щоб зрозуміти куди дує цей «мусорный ветер», але дуже сподіваюсь,що в нас народ, а не населення,який не дозволить перетворити Україну на фабрику з переробки вторсировини та дасть зрозуміти всім хитрозробленим, що Україна це країна де живуть люди, а не територія для реалізації власних бізнес планів. Це ми знову повертаємось до розуміння цінностей,національного надбання ,революції свідомості та реальних змін. Вже були спроби перетворити зону відчудження на зону зберігання небезпечних речовин, але там все врятував туризм та шалена енергія двох людей, які перетворили мертву територію на мега-популярний туристичний об'єкт, який сьогодні відвідали напевно вже не одна сотня тисяч туристів зі всього світу. Саме Ярослав Ємельяненко та Сергій Мирний зробили все для того, щоб зона відчудження потрапила до списку номинантів до об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ми не розуміємо зараз, що їх внесок у питання екологічної безпеки країни переоцінити просто неможливо. Зараз питання переробки відходів та взагалі сміття дуже гостро стоїть перед світом
і кожна країна намагається вирішувати це питання так, як вважає правильним, але шлях використання країн третього світу дуже привабливий за рахунок економічного обгрунтування та вирішення декількох питаннь одразу. Можливості, які можна використати-вражають. Високий рівень корупції,відсутність законодавчої бази,низький рівень свідомості у суспільстві, низький прожитковий рівень,тотальне зубожіння, це не всі,але вагомі фактори, які створюють всі умови для намагання перетворити Україну на смітник.
Поки що все це можна зупинити і тільки від нас з вами залежить чи буде можливість у іноземних компаній будувати на українській землі власні фабрики, завозити та переробляти тут сміття забирати собі сировину лишаючи нам знищену екосистему та природні ресурси. Невже ми самі не спроможні вирішити власні проблеми з переробкою сміття та використанням сировини ? Можливо над цим питанням треба замислитися шановним «слугам народу» поки ще живі фахівці, які розуміють, як запустити у життя ці важливі процеси?
