В школі всі «проходили» роман Толстого «Война и мир». Але мало хто знає, що в тодішній російській мові слово «мир» мало кілька значень – земна куля, суспільство (міръ) та і власне сам стан «не війни» (мирЪ). Існує версія, що Толстой мав на увазі саме суспільство, вдало обігравши внутрішні змісти цього слова.
Сьогодні в нас була навала журналістів. На жаль для них, ми не можемо дати їм відповіді на глобальні питання щодо останніх подій – просто щось самі не знаємо, а багато чого і не можемо сказати. Але в розмові поза камерами народилися певні роздуми.
Відповіді на такі питання як: — а що ви (ВМС) можете зараз зробити на морі? Чи – а як ви можете відповісти ворогові? – водночас прості (відповідь — мало що), але ж вони породжують зустрічні питання до суспільства (привіт Толстому).
Мені спала на думку цікава аналогія: Збройні Сили – це інструмент. Інструмент саме суспільства, котре оформлене в державу. Ну ви ж знаєте, що носієм влади в Україні є народ. І саме від нього, народу залежить, в якому стані він, як господар, утримує свої інструменти. Якщо сокира наточена – то і дрова нарубані. Тому досить дивно (насправді – ні) вимагати від зламаного та недогляденого інструменту виконання своїх функцій на всі 100%. А дуууже багато пересічних громадян в своїх коментарях в фейсбучиках та веб – сторінках ЗМІ, сукотять ніжками та вимагають перемоги тут і зараз. На четвертому році війни не розуміти дійсного стану речей може тільки інфантильне суспільство. Ми, на жаль такі і є. Для багатьох це не відкриття, та може ці слова дійдуть до когось із решти.
Люди, агов! – ви і є той міръ, і якщо зачинитися в затишному будиночку своїх уявлень про світ та не виходити до сараю доглядати за інструментом, то не потрібно дивуватися що тупа сокира чомусь відскакує від твердого лоба любителя балалаєчних симфоній, котрий прийшов насадити свої бачення. Він свою сокиру гострить вже роками. Прийшла пора кожному взяти на себе відповідальність за стан СВОГО захисту та своєї родини! Не перекладайте вину на військових щодо неспроможності відразу перемогти всіх ворогів. Ми плоть від плоті вашої і кров від крові! Як мірЪ фінансує – так його і захищають. Відділяти себе від власної влади – це найгірший варіант, і 300 років цьому доказ (насправді більше). Причому більшість тих, кому ви приписуєте і гріхи і відповідальність за свою безпорадність, в разі чого і самі втечуть і сім'ї вивезуть. А ви куди?
Запитаєте в мене – а що пропонуєш робити? Ну так я і решта військових виконую свою роботу виходячи з тих ресурсів, котрі надали ви, — а вам вже міркувати, що вам важливіше – долар по 8, євробляхи чи спокійний сон.
