Чим ближче до виборів, тим чіткіше влада працює винятково на тих, хто здатен забезпечити перемогу в наступних президентських та парламентських кампаніях. Цих груп відверто 2: обрані олігархи, що примножують свої статки завдяки певним «реформаторським» схемам, як Роттердам+ і та частина електорату, що активно ходить на вибори, яку можна простіше мобілізувати і для якої критерії змін не є глибокими. Саме через це одним дають заробляти, а для інших граються в соціал-популізм, як підвищення «мінімалки», яке не відповідає реальному рівню економічного зростання і, звісно, що жодним чином не є детінізацією. Чи субсидії, які спрямовані не на енергоефективність, а на збереження відповідного рівня споживання, щоб у жодному разі енергетичні монополісти не стали заробляти менше.
А що ж відбувається з бізнесом? І як український бізнес намагаються захищати та стимулювати? Особливо коли мова йде про МСБ.
Ну, наприклад, урядовці вважають, що захистом українського бізнесу є обмеження прав українців на безмитне ввезення товарів в країну. Так, планується, що з 1 січня 2019 року безмитно можна буде ввозити тільки 3 посилки на місяць вартістю до 150 євро, мова також стосується поштових посилок з іноземних інтернет-магазинів. Виявляється, це боротьба з контрабандою та стимул для розвитку малого українського підприємництва.
Але давайте будемо чесними, поштові перевезення мають бути врегульованими, от тільки вони не є суттєвим джерелом потрапляння контрабанди до України. Боротьба з контрабандою має відбуватись через ліквідацію дірок в кордоні, реформи митниці та наведення ладу в портах.
Що стосується стимулів для розвитку і детінізації українського підприємництва, то рецепт простий — зменшення навантаження. Дехто вважає, що зменшення ЄСВ і було таким рішенням, але воно не мало ефекту. Тому що такий погляд не є цілісним. Зменшення навантаження — це цілий комплекс мір, який не може мати ефекту без:
- спрощення адміністрування
- прозорого перерозподілу податків і зборів
- захисту бізнесу від зловживань «контролюючих органів»
- невідворотності покарань для бізнесів, що нехтують правилами і системи лояльності для бізнесів, що є добропорядними
Зменшення навантаження так само жодним чином не перетинається із вчорашньою ініціативою МЕРТу щодо встановлення платіжних терміналів в усіх суб'єктів господарювання, що займаються торгівлею, в т.ч. ФОП.
З одного боку такі зміни мають відбутися, бо відсутність можливості заплатити в безготівковій формі — це порушення права споживача. Але з іншого боку це додаткове навантаження на бізнес. Витрати кожного суб'єкту господарювання складуть 6129 гривень, тобто нове регулювання буде коштувати українському бізнесу більше 1.1 млрд. гривень за перший рік.
Чи можна в 2018 році винайти інші шляхи вирішення цієї суперечності, щоб зробити умови більш комфортними для споживачів, при цьому не наносити удар бізнесу? Безумовно! Шляхів насправді маса, це і розвиток ринку мобільних платежів і застосування для безготівкових розрахунків банківських додатків. Було б бажання, а адміністрування можна підготувати.
Влада нарешті має усвідомити, що тільки просте адміністрування та зрозумілі правила, які будуть виконуватись, можуть бути основною для розвитку МСБ, а відтак розквіту національної економіки. Натомість більшість поточних ініціатив виглядають як профанація. І поки для чесного бізнесу немає пряника, а є тільки батіг, то для цього бізнесу відсутня мотивація сумлінно сплачувати податки та бути відповідальними перед державою.
Віталій Безгін, Член Правління ДемАльянс
