З початком війни у мене зникли всі суперечки тими, хто по наш бік: хто б'ється за нашу перемогу, волонтерить, працює, створює робочі місця та платить податки. До перемоги для мене не мають значення політичні погляди, мова, віросповідання та громадянство цих людей.
Але для «принципового» українця все не так. Для нього доконче важливо довести до абсолюту свої переконання: політичні, мовні і т.д. Нагадати сто раз біженцям зі своєї ж країни в тилу, що тут вони гості і треба відповідати канонам поведінки, які визначають «господарі». Обурюватись чоловікам, що втекли від війни зі сходу країни (не виправдовую останніх), але не помічати численних своїх земляків, які поховались у навколишніх селах.
На щастя таких «принципових» небагато, і зараз українці демонструють небачену досі в нашій історії єдність. Тому ми переможемо.
І вже після перемоги повернемось до наших дискусій.
