В демократичній державі можна жартувати про все, але не зі всього слід сміятися. Я далеко не прихильних кварталівського гумору, але це їх право.
В розвинутому суспільстві «червона лінія гумору» залежить від моральних стандартів автора. Вона може не співпадати з нашою. В такому випадку: ми не ходимо на концерти, не дивимося виступи, можемо навіть, якщо від цього комусь легше, обкласти авторів та виконавців матом. На цьому все, все інше – це не про демократію.
Для мене є дивним такий масовий хайп щодо «дуету» кварталу та хору Верьовки (якщо раптом це читають тих 6-7 українців, які не знають про що історія, тут посилання)
Коли хтось вважає такий гумор надто «жорстким» та «не етичним» — подивіться класичні Британські гумористичні шоу, чи сучасні американські. Ось де по справжньому вміють бити жорстко. Нам і не снилось. Чи перегляньте карикатури "Charlie Hebdo", після цього ваші морально-етичні принципи потрібно буде відправляти на реабілітацію.
І останнє. Хор Верьовки був і залишається національним надбанням, а говорити про те, що він назавжди зіпсував свою репутацію — це м'яко кажучи нерозумно, бо:
1. Не такий це вже і страшний проступок.
2. Слово «назавжди» в нашому динамічному інформаційному полі співставне із терміном у 2-3 доби. Ви ж про Ківу вже не згадуєте :)
