В одному з сіл переповіли мені кумедну історію, яка трапилася ще за радянських часів. Десь наприкінці 80-х пожалував сюди у відпустку землячок, який десь на Кавказі служив прапорщиком. Чоловік аж занадто гонористий і задерикуватий, він уже всім у селі набрид – ніхто мати справи з таким не хотів.
Та якось у пошуках пригод прапорщик поїхав мотоциклом на танці в сусіднє село. Там, як водиться, одразу з кимось «поцапався», і місцева братія його добренько оддухопелила…
Чоловік повернувся назад, переодягся в форму прапорщика, узяв удома нагайку і почимчикував на колгоспну ферму…Там викрав коня, осідлав його й гайда в те ж село… Дискотека була ще в розпалі, коли раптом на майданчик перед сільським клубом улетів вершник у військовій формі і з криком «Я – Дата Туташхіа!» (тоді по телебаченню саме йшов фільм про цього грузинського месника) почав усіх направо-наліво шпарити нагайкою!.. Зрештою молодь на чолі з самими музиками почала втікати, а більше десятка чоловік «Дата Туташхіа» погнав сільськими городами, де вже дозріли помідори, дині, кавуни… Можна уявити, яку картину побачили господарі тих городів уранці!
Але коли вони звернулися до міліції, прапорщик уже «відбув» до місця служби. Правоохоронці ж порадили написати людям колективну скаргу міністру оборони СРСР. Люди це й зробили, але не знаючи справжнього прізвища чолов'яги, у заяві Дмитру Федоровичу Устинову, який і був тоді міністром, так і написали: «Тут прискакав од вас прапорщик Дата Туташхіа…».
Прапорщика невдовзі й справді звільнили зі служби, але чи посприяв цьому «Дата Туташхіа», невідомо…
