На тлі того що відбувається в Україні, історію про «голу вечірку» блогерки Івлєєвої на московщині, в якій взяли участь багато представників російської богеми, більшість українців майже не помітили. Але на болотах срач шириться і набуває небачених до того ознак трансформації публічного простору. Вадим Денисенко назвав його сучасною реінкарнацією справи журналів «Звєзда» і «Ленінград» 1946 року. Власне, це так і є. Відмінність полягає в тому, що в 1946 році в тих журналах друкувалося ледь не єдине «живе» і «справжнє», що жевріло в сталінському Союзі. Жданов атакував Зощенко, Ахматову, Тихонова та ін., бо в їх творчості було щось, що було півкроку поза цензурою. Сталін читав літературу. Не любив, але читав. А в ситуації 2023 року в ролі «декадентів» та «моральних виродків» опинилися не літератори і митці, а російська попса і богем-тусовка. Яка країна, таке й «високе ліберальне мистецтво».
Дійсно, для нинішнього путінського режиму «найважливішим із мистецтв є... ні, не кіно (хоча це також важливо, але там у Кремля все давно контрольовано), а шоубіз» і єтовотвсьо, що там тусить. Денисенко говорить, що всі ці «зірки» типу Кіркорова, Лоліти, Собчак тощо — це нагадування росіянам про колишнє заможне та безтурботне життя. Ця тусовка дратує Кремль недостатньою лояльністю.
Це також свідчить про якість російської культури. Який режим, така й культура. Література, кіно, мистецтво, театр, скульптура — все це давно зачищено. Цензура повернулася у більшість «товстих журналів», худруки театрів, які були недостатньо лояльні - звільнені, всі хто проявляв елементи фронди емігрували. На найбільш знакових опонентів режиму навісили «іноагента» та відкрили кримінальні справи. Нарваних перфоменсорів показово засуджено, таких як поети Штовбу та Камардіна просто за читання віршів на площі. Книжки Акуніна та інших вилучають з продажу та бібліотек. Редагуванню піддаються навчальні курси з сучасної літератури та мистецтва.
На момент великого вторгнення в Україну, в росії вже не було вільного мистецтва та літератури. Від слова «взагалі». А ось тусовка попсової богемки, блогерів та інстасамок була. І вона дозволяла собі «вольності».
Вечірка в стилі «ню» — це ж справжній виклик режиму! В очах путіна точно. «Оборзєлі». Раніше, за прояв легкого фрондування, богему могли покритикувати пропагандони, але кіркорових та лоліт ніхто не відміняв. Вони були частиною російської попкультури внутрішнього та зовнішнього використання. Виняток з правил, яке підтверджує правило. Але зараз потреба в цій тусовці відпала. Зовсім.
Все має бути Шаман, камізяки, «слово пацана» та Чечеріни. «Мікрофон та айфон пріровнять к штику» і на фронт ідеологічної війни.
