Бачу як несеться осуд адміністрації УКУ (Українського католицького університету) з боку окремих дилерів громадських думок (термін Дениса Семенова – Denis Semenov). Люди гніваються, що дівчині, яка виставила прапорець ЛГБТ на своїй сторінці в інсті, ще до вступу в УКУ, відмовили в проживанні в гуртожитку універу саме через це. Звинувачують адміністрацію УКУ в срєпності і навіть порівнюють з рашистською гомофобною політикою…
тут обговорення а тут досить радикальна позиція Максима Гардуса
Все ніби так. Ситуація справді дика… і я також вважав УКУ якщо не ліберальним вишем, то принаймні установою з притомною службою зовнішніх комунікацій. АЛЕ!
Я тут не бачу ніякого протиріччя. УКУ передовсім «католицький» вуз. І це не лише назва, а певні цінності. У Києві частина націонал-ліберальної тусовки чомусь вважає, що греко-католицька церква є чи не найбільш толерантною та відкритою. Насправді ніт.
Клір та пересічні священники досить міцно стоять за традиційні цінності та поборюють усілякі ось ці «веселкові девіації» (цитата одного медійного св.отця). І настрої там не далеко пішли від православних мракобісів. Недаремно деякі мої друзі з Західної України вживають термін «греко-католицький шаріат»...
Лідери думок, які зараз щиро переймаються цією історією, випускають із фокусу своєї уваги загальне посилення ролі релігії в житті українського суспільства, посилення магічного світогляду, радикалізацію релігії в протистоянні з навʼязливою толерантністю.
Радикальних фундаменталістів від УГКЦ чи ПЦУ ви не побачите серед популярних політкоректних медійно розкручених священників. І вам здається, що ці церкви такі демократичні як їх популярні фронтмени. Але ці люди представляють далеко не усю церкву, скоріше навпаки.
«Ренесанс віри», який вихваляють деякі наші релігієзнавці, насправді має прихований зворотній бік. І проявляється він не лише в фанатичних хресних ходах московських попів та їх вірних. А й поширенні фундаменталістських поглядів на сімʼю та роль Церкви серед звичайних священників, активних мирян, а потім і кліру в УГКЦ та ПЦУ.
Загравання політиків з релігійністю, намагання механістично замінити московського попа українським, призведе до чого завгодно, а не до «ренесансу віри».
Тому не варто так затято розпинати УКУ. Краще он пишіть гнівні пости про гомофобію нацполіції, яка вчинила спецрейд по гей-клубам Києва,) там відвідувачів били, називали «п777» і потім відвезли до ТЦК... Але чомусь я таких постів не бачу. Хіба це не про ЛГБТ? Чи тут немає дискримінації? Вибірковість, вона така ...
те що вам не подобається в УКУ — такого буде багато, бо є запит. І навʼязлива толерантність через апеляцію до європейських цінностей цього не зламає. Навпаки, переконає багатьох що саме жорстка лінія й є правильною.
Україна так і не стала світською державою. Попри всі положення неробочої Конституції та свободу совісті й недискримінацію.
