Бачу, що деякі мої друзі тут у ФБ висловили певне обурення, коли прочитали тези з останньої авторської статті Дмитра Фірташа та його інтерв'ю виданню Die Presse щодо нейтрального статусу України та відмови від НАТО.
 
03.02.2022 у своєму інтерв'ю Фірташ також заявив: «Єдине, що може запобігти визнанню ДНР та ЛНР або анексуванню Росією Донецької та Луганської областей – це виконання мінських домовленостей та якомога швидше закриття кордону з Росією. Але на місцевих виборах, до яких підштовхує Росія, скоріш за все переможуть люди, які не подобаються в Україні. Проте найголовніше сьогодні – зупинити війну та повернути українську територію».
 
А також: «Путін не хоче, щоб в Україні знаходилися іноземні військові бази та зброя, яка може становити загрозу Росії. Варто серйозно відноситися до цієї позиції РФ».
 
Бурхлива реакція спільноти на подібні заяви доволі прогнозована. Але чи не переоцінюємо ми роль Фірташа в міжнародному порядку денному та у ситуації на Донбасі? Так, він є все ще впливовим олігархом. Має активи. Але Фірташ сьогодні послабив вплив навіть всередині ОПЗЖ. Тому я не вважаю, що ці заяви наразі здатні суттєво вплинути на процеси навколо України. І саме у цьому контексті мене непокоїть більше інше.
 
06.02.2022 президент Франції Макрон напередодні візиту до Москви та Києва в інтерв'ю Journal du Dimanche каже: «Для Росії є абсолютно правомірним підіймати питання власної безпеки, а кінцевою метою Путіна є не захоплення України, а перегляд відносин із НАТО та ЄС. Європейським країнам варто знайти „новий баланс“ відносин з Москвою, поважаючи при цьому інтереси Росії у сфері безпеки.
 
07.02.2022 лунають заяви Ентоні Блінкена: „США та Україна єдині в тому, що Мінськ – це шлях вперед, щоб розв'язати конфлікт на Донбасі, створений російським вторгненням у 2014 році. І це найкращий шлях відновити український суверенітет. Україна в останні роки постійно просувається в імплементації Мінських угод. В «Мінських угодах», зокрема, йдеться про особливий статус Донбасу, і за відповідної послідовності українці будуть готові рухатися вперед“.
 
І саме це має викликати справжнє занепокоєння. Адже важливо не стільки те, що говорить пан Фірташ, а те, що тези цілком офіційних заяв наших європейських партнерів у певних моментах збігаються зі сказаним ним. І це знову показує, до чого насправді нас будуть схиляти найближчими тижнями.