Генеральний прокурор Юрій Луценко нарешті заявив про завершення слідства щодо тих, хто віддавав накази, які привели до масових вбивств та поранень на Майдані в лютому 2014 року. І поскаржився на відсутність рішення Верховної Ради про продовження процедури заочного засудження, яке дозволило б передати справу до суду. Останнє важливо для розуміння процесу.
ДЕФІЦИТ ПОКАРАННЯ
У розстрілах обвинувачують бійців роти спецпризначення «Беркут». В організації злочину – екс-президента України Віктора Януковича, екс-міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, його екс-заступників Віктора Ратушняка та Петра Федчука, екс-голову СБУ Олександра Якименка і його колишнього заступника Володимира Тоцького. Усі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику «Справу Майдану», яка нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).
«Сьогодні, в день 5-й річниці кривавих подій, я можу твердо сказати: слідство встановило не тільки 66 осіб виконавців, які підозрюються у вбивствах. Але і фактично завершило слідство про тих, хто віддавав злочинні накази „,- заявив Луценко
Це добре. Але мені не дає спокою той факт, що більшість фігурантів справи (46!) давно покинули нашу країну і в даний час проживають на території Російської Федерації. Щоб їх засудити потрібно рішення Верховної Ради про дозвіл продовження терміну заочного засудження, яке ніяк не вдається навіть поставити в парламенті на голосування.
З 2014 року ця проблема на рівні законодавства не вирішена. В парламенті займаються чим завгодно тільки не створюють умов для покарання винних. Я не знімаю вини зі слідства, колишнього керівництва ГПУ на чолі з Мохніцьким та Яремою
ДЕ СЛІДСТВО?
Зовсім іншої думки дотримується керівник управління спецрозслідування Генпрокуратури Сергій Горбатюк, який заявив, що рішення про завершення слідства повинен ухвалювати не генпрокурор, а прокурор, відповідальний за кримінальне провадження.
Взагалі Сергій Горбатюк є дуже дивним прокурором, який замість того, щоб правильно організувати ефективну роботу своїх підлеглих, набагато більше часу приділяє власним піару, та звинуваченнями влади в тому, що йому не створили гідних умов для роботи.
Він не любить говорити на камеру, що в його підпорядкуванні знаходяться 90 високопрофесіональних слідчих, які займаються виключно розслідування справ щодо розстрілів на Майдані. Це чи не найкращі співробітники Генпрокуратури, які лише на 5 рік розслідування заговорили про необхідність проведення слідчих експериментів. Чи може це саме він не дозволяв їм цього робити раніше?
ВИГІДНА БЕЗПОРАДНІСТЬ
Зрозуміло, що слідчим можна зробити певну знижку на велику кількість розслідуваних епізодів (4700). Але чому за ці роки було оголошено підозру лише 442 особам? І лише щодо 228 з них вдалося направити завершення справи в суд?
Наскільки якісними були зібрані слідством матеріали, якщо суд визнав винними лише 52 підозрюваних, а реальну міру покарання у вигляді позбавлення волі отримали лише 9 злочинців і вбивць?
І, головне. Чому 36 підозрюваних у злочиннах під час Майдану продовжують працювати в правоохороних органах, з них 10 — на керівних посадах? Що зробив особисто Сергій Горбатюк для того, щоб цих осіб було хоча б відсторонено від несення служби? Не кажучи вже про взяття під варту чи домашній арешт? Чи може хтось отримав за це величезний хабар?
Мені, як і мільйонам українців хотілося б подивитися в очі Сергію Горбатюку, який займається відвертим саботажем і свідомо затягує хід розслідування. Саме з його вини в суспільстві рівень довіри до цього слідства нульовий, а Генпрокурор Луценко змушений більше розповідати про вину організаторів цього злочину, ніж про реальних учасників масових побиттів і цинічних розстрілів мирних мітингарів.
Дійшло до того, что голова моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер закликала передати розслідування Державному Бюро Розслідувань і при цьому забезпечити неперервність розслідування. Мені соромно, а вам?
Сергій Горбатюк любить розповідати, про те, що влада заважає йому нормально працювати. Але він нахабно бреше, маючи підтримку з боку різного роду грантоїдів та «порожніх барабанів», для яких затягування розслідування є можливістю для власного піару.
