Уявімо ситуацію : Ви кілька років працюєте з людиною і вона Вас повністю влаштовує, адже вона незамінна й неповторна. Аж раптом виявляється, що вона наркоман. Якою буде ваша реакція? Перестанете спілкуватися? Знайдете іншу? А де гарантія , що інша також не буде наркоманом? Ви розумієте , що роботу виконувати потрібно, але ж людина живе заради дози, а Вам потрібна робота. Яким буде Ваш вибір?
Тільки вибираючи, головне не лицемірити ані з собою, ані з людиною. Бути чесним і сказати, що в принципі Вам на людину начхати, бо Вам важлива робота. І говорити відверто, що так , наркоманів не любите і те, що людина залежна , не приймаєте, тільки використовуєте за потреби.
Або ж прагнете знайти іншу людини, а тут вже страх, бо інша теж може виявитися самі знаєте ким і коло звужується, а час на пошуки збільшується і не факт , що потрібна людина знайдеться, а приймати людей такими як вони є ,поки що , не навчені. І тут вже, або закриваєте очі на звичку і маєте безліч гарних людей, або ж потрібно зосередитися виключно на своїх переконаннях і закрити простір для спілкування до абсолютного мінімуму.
Але щоб Ви не вибрали визнайте , що і Ви також наркоман , бо зазвичай у нас у всіх безліч недоліків і пагубних звичок. Всі ми не бездоганні, у кожного своя доза і свій наркотик тече у жилах. Тільки вся справа в тому який це наркотик, той через який ти будеш згоден на все , не думаючи про наслідки , чи той який допоможе перевернути тобі світ?
Прекрасно працювати з тим, у кого такий самий наркотик як і у Вас : патріотизм, бажання змін, свобода, азарт, прогрес в ту саму сторону, в котру дійде ваш персональний кайф , і щастя, що плювати їм на всі інші «наркотики». Але так не для всіх, декому потрібно більше.
Головне зрозуміти, що весь кайф саме в тому, що приймаючи людей такими як вони є, з усіма їх звичками , світоглядами і тарганами Ви отримуєте шанс спробувати все.
