«Світло згасає потроху.»
Світло згасає потроху,
Вже наближається час.
Бачу перед собою дорогу,
Що за обрій втікає від нас.
Куди ж то веде та дорога,
В які невідомі краї?
В оселю незнаного бога
Чи в тихі райські гаї?
Чи видно там зорі сяйливі,
Чи душу там морок гнітить?
Чи є там хвилі плескотливі,
Чи мертва тиша там стоїть?
Там вічність, що зміни не знає,
Там час нікуди не тікає,
І звідти ніхто не вертає.
Маріуполь 29 грудня 2018
