Розкрита ще одна таємниця КГБ.
Знайдено найповніші архіви Першої Незалежності України періоду правління Гетьмана Павла Скоропадського. Наші дослідники вважали їх втраченими назавжди. Цю версію старанно підтримували радянські спецслужби. Зрозуміло, що тоді їм змушені були вірити. І тільки нині відкривається неймовірна правда.
Всі архівні документи, як і так званий Архів Скоропадського, були захоплені чекістами. Зберігалися в Одесі, Києві. Потім їх перевезли у спеціальне сховище до Чити. Потім – Ленінград. Якийсь час вони лежали у цікавих підвалах Адміралтейства. Після першої згадки про це сховище, ми трохи розпитали людей про цей унікальний витвір інженерного мистецтва. Виявляється, підвали не можуть бути затопленими! Стіни укріплені і обшиті свинцевими плитами. В тих підземеллях і досі зберігається чимало цікавого. Наприклад, діаманти і рубіни Київських князів, які комуняки повиколупували з корон і прикрас для продажу за кордон, посередником у якому виступав недоброї пам`яті А.Хаммер…
З 1973 року збірні документи, які отримали назву Архів Скоропадського, перевезли до Ермітажу. Де вони, нерозібрані (!) і досі чекають дослідників з України.
Слід сказати, що певна частина спецслужб Скоропадського, яка отримала назву «Визвольна Україна», не перейшла під юрисдикцію нової української влади С.Петлюри, пустившись у власне плавання, не без підтримки англійських колег. Що і дозволило протриматися їм так довго. Цікаво, що ті люди так і не припинили боротьби проти більшовиків!
Всіх визначних діячів доби УНР і Гетьманату, після допитів, відправили до двох таборів – Камурлагу і Дмитровського табору. Останній цікавий тим, що був єдиним в СРСР, де лагерні бони (чеки) друкувалися двома мовами – російською і українською. Можна сказати, що у тих таборах сиділа вся українська еліта Першої незалежності. На жаль, майже ніхто не вцілів. Загинули майже всі…
Як виявилося, архіви тієї епохи і в Англії, і в США, давно розсекречені. Просто для тамтешніх дослідників ця тема не дуже цікава. Українські -нічого про це не знають. Плюс кошти, мова…
Журналістам часописів «Музеї України» та «Нова Січ», вдалося розкопати інформацію про кілька суперсекретних шпигунських операцій ЦРУ та англійців, довкола архівів та сховищ КГБ СРСР. Особливо цікавий для нас спецхран КГБ №9, у Ермітажі Санкт-Петербургу, де лежить чимало безцінних для нас експонатів, починаючи з часів Івана Сірка. Все і досі секретно!
На жаль, українські журналісти та історики, що потрапили в епіцентр кількох гучних міжнародних шпигунських історій, пов`язаних з таємницями значних матеріальних, документальних та культурних цінностей нашого народу, власними силами не можуть пробити бюрократичних перепон, створених росіянами. В архіви і фондосховища РФ нас категорично не пускають, бо як виявилося, часто ми знаємо більше, ніж формальні хранителі. Так званна «українська» влада традиційно відмахується від процесу розшуку і повернення культурних цінностей – заважає хронічна політична метушня.
-Ми продовжуємо розшуки! – заявила шеф-редактор журналу «Музеї України» Наталка Іванченко, – Для історії, десяток років – мить. Широко оприлюднюючи зібрану нами ексклюзивну інформацію, ми спонукаємо нові, незашорені покоління істориків, до більш енергійних, ефективних дій.А там може і нормальна влада буде…
Віктор Тригуб, редактор журналів «Музеї України» і «Нова Січ»
