д-р Володимир Мезенцев
КІУС Торонто
14 березня 2023 р. в бою з російськими загарбниками у Луганській обл. загинув д-р Юрій Коваленко, наш дорогий колеґа і друг, багатолітній учасник розкопок у Батурині.
Д-р Коваленко був провідним краєзнавцем, дослідником історії та археології рідного м. Глухова Сумської обл. і Сіверської землі за княжої та козацької діб, автором понад 70 наукових публікацій, учасником багатьох археологічних експедицій. У 2006 р. отримав освітній ступінь маґістра на кафедрі археології і музеєзнавства Київського національного університету, а 2021 р. захистив кандидатську дисертацію про історичну топографію Глухова, одної з гетьманських столиць України, в Інституті історії Чернігівського національного університету. Опублікувати її як книгу завадила його передчасна смерть.
Юрій був відданий професії археолога, захоплювався польовими дослідженнями, особливо археологічними розвідками, з любов'ю колекціонував старожитності, здебільше зброю та військове спорядження різних часів. Вчений заснував і розбудував Музей археології Глухова, де більшість експонатів знайдені ним, був ентузіастом музейної справи в Україні. Новаторськи й високопрофесійно застосовував потужні американські металодетектори та інші новітні технічні методи пошуків артефактів, поховань, втрачених споруд та різних археологічних об'єктів.
Як досвідчений і авторитетний польовий дослідник д-р Коваленко 17 років брав активну участь в розкопках м. Батурина Чернігівської обл. у складі нашої українсько-канадської археологічної експедиції, що базується при Національному університеті „Чернігівський колегіум“. Від 2001 р. Батуринський археологічний проєкт спонсорують Канадський інститут українських студій (КІУС) Альбертського університету в м. Едмонтоні та Дослідний інститут „Україніка“ у м. Торонто в Канаді. Цей проєкт підлягає Центру українських історичних досліджень ім. Петра Яцика при Торонтському відділі КІУС
(https:// www.ualberta.ca/canadian-institute-of-ukrainian-studies/centres-and-programs/jacyk-centre/baturyn-project.html).
Фонд Катедр Українознавства у Нью-Йорку також підтримує історико-археологічне вивчення Батурина щорічними субсидіями.
У складі Батуринської археологічної експедиції д-р Коваленко очолював загін студентів-істориків Глухівського університету та учнів військового ліцею Глухова й керував археологічними розвідками. Він мав незрівнянні здібності виявляти у товщі землі залишки мурованих споруд, металеві вироби і людські рештки. Йому належить відкриття фундаментів зруйнованих головного храму Батурина, Троїцького собору, фундованого гетьманом Іваном Мазепою, цегляних підвалів його резиденції та інших важливих архітектурних пам'яток і цвинтарів Мазепиної столиці, розореної московським військом за наказом царя Петра І у 1708 р.
Д-р Коваленко надавав керівникам експедиції цінні консультації про археологічні знахідки й був співавтором п'яти оглядових статей про результати розкопок Батурина 2016-20 рр. українською і англійською мовами.
Як висококваліфікований фахівець з воєнної археології він також останні роки приймав участь у розкопках в Німеччині й здобув визнання у німецьких археологів. Юрій був вражений і розчулений їхньою турботою про його родину під час російського нападу на Україну, від якого постраждав Глухів, близький до кордону з РФ.
З початком війни на сході України 2014 р. вчений приєднався до гуманітарної місії „Чорний тюльпан“, де використав свій багатий археологічний досвід і хист для розшуку, ексгумації та ідентифікації полеглих українських воїнів у зоні АТО. Учасники місії з ризиком для життя віднайшли й вивезли понад 150 тіл загиблих у боях під Іловайськом і Дебальцевим та передали для перепоховання рідним. За ці заслуги 2017 р. д-р Коваленка нагороджено грамотою Президента України і відзнакою Міністерства оборони України.
Як відданий патріот, незважаючи на вік, 53 роки, у 2020 р. він добровільно вступив до лав ЗСУ і служив на передових позиціях перед тимчасово окупованими ворогом територіями Донеччини. Був нагороджений відзнаками Генерального штабу та командувача Об'єднаних сил ЗСУ. Перебуваючи у війську, 2021 р. д-р Коваленко спромігся успішно захистити свою кандидатську дисертацію і продовжував консультувати дослідників Батурина до початку масштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 р. Нехтуючи погіршеним станом здоров'я, у 56 років штаб-сержант Ю. Коваленко брав участь в боях з аґресором у Сумській, Чернігівській та Луганських областях до останньої миті свого яскравого геройського життя.
Юрія любили й поважали усі, хто його знав, тепер глибоко сумують і переживають трагедію та численно відгукнулись на сумну подію в Україні та Канаді. У спогадах на „Фейсбуці“ глухівчани називають його найкращою людиною їхнього міста, цвітом нації. Вони велелюдно проводили Юрія в останній путь. Він був надзвичайною світлою особистістю, скромною, делікатною, надвідповідальною, небайдужою людиною, завжди готовою ділитись своїми великими знаннями і якомога допомогти колеґам і учням. Обдарований задушевний співак і музика, Юрій співав у церковному хорі, на ватрі в Батуринській експедиції, на музичних фестивалях та сам складав гарні пісні козацького жанру. Зараз пісні про УПА й трагічне зруйнування Батурина 1708 р. у його виконанні лунають на відео в Інтернеті
(https://www.facebook.com/100009179901870/videos/1570591816743078; https://www.facebook.com/100002595884905/videos/2838180136510818).
Справжньою опорою Юрія були його дружина Оксана Коваленко, відома журналістка і працівниця мерії Глухова та доньки-студентки Леся й Іванка, які вивчали історію і з дитинства брали участь у розкопках Батурина. Щасливою подією для родини Юрія стало народження онуки Варвари 2022 р. Він тішився немовлятком і співав ій улюблені пісні під час відпустки додому на Різдвяні Свята, незадовго до свого останнього бою.
Молимось за спокій душі й Царство Небесне Герою та за милість і ласку Божу його чудовій родині у годину тяжкої втрати і смутку! 18 березня родина поховала нашого колеґу поруч могил його батьків у с. Некрасове під Глуховом. Вічна пам'ять і слава знаному науковцю та захиснику Батьківщини!
Вдова загиблого глибоко вдячна усім друзям і вченим, які співпрацювали з її чоловіком, за співчуття й всебічну підтримку та висловлює особливу подяку родині німецького археолога Ґідо Левандовського. Він прийняв до своєї хати у Німеччині й вже рік опікується обома доньками і онукою Юрія, які евакуювались з прикордонного Глухова, рятуючись від російських обстрілів. Проте Оксана Коваленко лишається з старими батьками у рідному місті.
Надруковано у тижневику Гомін України, Рік LXXV, № 13, Торонто, 28 березня 2023 р., с. 10.
