Згадаємо про знакові експонати української історії. І легендарні символи, які зберігаються в музеях тієї ж Польщі чи Росії, з обмеженим доступом для українців…
Символ: Бердиш Богдана Хмельницького. Нині зберігається у фондах Народового музею у Кракові (пол. Muzeum Narodowe w Krakowie).
В Уманському краєзнавчому музеї, як кажуть, є його репродукції. Але, офіційного підтвердження отримати не вдалося… Є копія бердиша в приватній колекції в Канаді. На жаль, попри всі зусилля, оприлюднити фотографію не змогли… Ще один, подібний бердиш, з ідентичним написом, зберігається в запасниках одного з музеїв Севільї, Іспанія. Зображень, оприлюднених хоча б в мережі теж нема…
Довжина держака 80,5 см,
довжина леза- 34,5 см.
Текст підпису –
«Подъ Замосцемъ Я Богданъ Хмельницькій съ 80 тисячъ козаковъ а ляхамъ жедамъ й попамъ супостатамъ симъ Бердышемъ заграю на ихъ толстыхъ шияхъ…»
Кольоровий малюнок святого на зворотньому боці.
Інвентарний номер V326. Експонат з фондів Національного музею Кракова. Метал пофарбований у червоний колір.
Житомирський зброяр Олег Козяр, після серії публікацій про історичні символи, навіть викував шаблю Мазепи. Почав робити копію бердиша Богдана, але через брак коштів, роботу відклав…
Нині історики оперують гравюрою та кількома фотографіями, чого, зрозуміло, недостатньо. Але, добре, що є хоч це. Додаток до легенди.
І кілька публікацій, що написані після журналістського розслідування. Їх варто цитувати!
Двотижневе перебування переможного гетьмана під Замостям дає підґрунтя для пояснення появи зображення на меморіальному бердиші.
Святого архістратига Михаїла, як провідника небесного воїнства, високо шанувало козацьке військо і вже на середину XVII ст. вважало його одним зі своїх головних покровителів. День св. Михаїла – одне з найважливіших православних свят для війська Богдан з козацькими полками зустрів 8 листопада під Замостям як справжній переможець. Адже цього ж дня відбулася капітуляція захисників Замостя. Таким чином, напис на бердиші мав тверде історичне підґрунтя" (Денис Тоїчкін. Оснащення українського козацького війська: холодна зброя).
Історія з розшуками бердиша потрапила в книгу!
"На відміну від державницьких символів (шабля, булава, прапор),
бойова сокира (бердиш), яка також імовірно належала Богданові
Хмельницькому, зберегла певний відбиток народного сприйняття вій-
ськового та релігійного протистояння на українських землях. Згідно
з даними редактора журналу "Музеї України" В. Тригуба, нині бердиш
зберігається у фондах Краківського національного музею. Відомості
про нього обмежені загальним описом: довжина руків'я – 80,5 см,
довжина леза – 34,5 см, метал пофарбовано в червоний колір [10].
Справжність військового артефакту має доводити напис: "Подъ
Замосцемъ Я Богданъ Хмельницькій съ 80 тисячъ козаковъ а ляхамъ
жедамъ й попамъ супостатамъ симъ бердышемъ заграю на ихъ
толстыхъ шияхъ…". Окрім цього на іншому боці бердиша розміщено
зображення архістратига Михаїла з мечем у руці, виконане в іконо-
писній манері. На думку дослідника народної ікони В. П. Отковича,
поширення культу архангела Михаїла по всій Україні саме із серед-
ини ХVІІ ст. пов'язане зі співзвучністю цього образу до "суспільних
ідей періоду національно-визвольної боротьби українського народу"
[6, с. 59].
В українському середовищі цей образ асоціювався з воїном-
переможцем і був своєрідним козацьким символом. Він є достатньо
емоційним, певною мірою "розмовним". З характеристик Богдана
відомо, що в усних промовах він не цурався народних висловів,
міг піддаватися емоціям, бути нестриманим, причому його гнів не-
рідко мав вивірену так би мовити політичну природу, а документи
від його імені свідчать про дипломатичний хист. Наведений напис,
як і зображення на бердишу, навпаки, виконані в народному стилі,
близькому до фольклорних зразків. Факту такого напису ще недо-
статньо для твердження про автентичність цього об'єкта відповідно
до періоду Хмельницького, тим більше, належності самому гетьма-
нові. Радше маємо справу з пізнішим сприйняттям Богдана Хмель-
ницького як народного месника. Такі артефакти мали підтримувати
єдність українського народу в боротьбі з ворогами. Не випадково
виникають їх повторення-репліки. Так, згідно з даними В. Тригуба,
бердиші, аналогічні тому, що зберігається в Кракові, наявні в Іспанії
та Канаді.
УДК 7.03: 94 (477) "1648/79″:7.072.2
А. Ю. Корнєв, кандидат мистецтвознавства, доцент, Харківська державна академія дизайну і
мистецтв, м. Харків'РЕЧОВИЙ світ" БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО:МИСТЕЦТВО,ІСТОРіЯ,СИМВОЛ
Культура України. Випуск 53. 2016 http://ku-khsac.in.ua/kultura53/31.pdf
"Йдеться про ритуальну зброю з посланням-настановою для кшатрія – священного воїна. На це прямо вказує і червоний колір, і свято Архістратега Михайла, і його зображення на лезі сокири, і напис. – відомий філософ Ігор Каганець, після оприлюднення інформації про бердиш, написав мало не ідеологічний маніфест, занурившись в глибини історії…
Нагадаємо, що земне життя передбачає змагальність, проте це має бути правильна змагальність. Її сенс полягає в тому, щоб досягати переваги посиленням себе, а не послабленням суперника. Якщо окремі люди або спільноти порушують правила чесної змагальності, то брахмани намагаються переконати їх діяти правильно. Коли ж м'яка дипломатія брахманів не дає результату, тоді за справу беруться кшатрії, які рішуче і жорстко приводять правопорушників до тями. Якщо ж усе йде за правилами, то кшатріїв ніхто не бачить і не чує: вони тренуються, оволодівають новою технікою, займаються самовдосконаленням і готуються до нових перемог.
Унікальність функції кшатріїв полягає у творчому застосуванні примусу щодо тих, хто не розуміє доброго слова. Їхній бог-егрегор є носієм грізної, грубої, страшної, вибухової, руйнівної енергетики. Деяке пом'якшення відбулося після перейменування грізного Перуна (Тора, Перкунаса, Тараніса) на більш витонченого Архістратега Михайла, проте це жодним чином не скасовує функцію творчого руйнування варни кшатріїв (докладніше).
Богдан Хмельницький був кшатрієм, тому отримав кшатріївський дар – бойову сокиру з відповідним символічним написом. Чому символічним?
По-перше, тому, що форма бердиша (барда, бардаш, бардига, бартка, алебарда) найближча до стародавньої ритуальної сокири Лабріс. Це була магічна зброя Творця Всесвіту (Брахми, Сварога, Зевса). Сонцеподібний Лабріс символізував божественну силу і справедливість.
По-друге, напис "80 тисяч козаків" – це також символічне число, хоча воно приблизно відповідало тодішній чисельності війська Богдана Хмельницького. Тут головна символіка захована у числі 8. Вісімка символізує центр землі (вісім сторін світу – 4 основних і 4 проміжних), а також нескінченну циклічність, довершеність, відновлення справедливості та рівноваги. Форма Лабріса також нагадує вісімку – як знак нескінченної циклічності.
З цієї – символічної – точки зору треба розглядати і напис "…ляхамъ жедамъ й попамъ супостатамъ симъ Бердышемъ заграю на ихъ толстыхъ шияхъ". Слова "ляхи", "жиди" і "попи" позначають три типи "супостатів", тобто ворогів:
1) відвертий ворог (гаряча війна);
2) прихований ворог, соціальні паразити (економічна війна);
3) духовний ворог (духовно-світоглядна війна).
Це універсальна типологія, яка має різне наповнення у різні історичні періоди. Наприклад, в реаліях теперішньої Україні на лезі ритуальної сокири справедливості були б записані "москалі", "олігархи", "брехуни".
1. Бердиш був ритуальним, символічним, меморіальним подарунком.
2. Він був настановою для Богдана Хмельницького і всіх українських кшатріїв щодо відновлення справедливості та соціальної рівноваги у новій державі.
3. Зміст цієї настанови полягає в тому, щоб рішуче протидіяти ворогам на всіх рівнях – військовому, економічному і духовному: ліквідовувати загарбників, припиняти паразитичні процеси, карати брехунів і поширювачів духовної отрути." – http://www.ar25.org/article/berdysh-bogdana-hmelny...
Без сумніву, бердиш Богдана Хмельницького, є одним з головних історичних символів України. І суперечливо-сенсаційним. Можна багато дискутувати, навіть сваритися. Що ніяк на факт існування бердишу і автентичність напису не вплине. Історія!
А от спробувати ввічливо повернути такий знаковий предмет офіційними каналами варто! Адже, Україна зробила чимало подарунків з музеїв і архівів, які переправили до музеїв Польщі!
Чому б Міністерству культури України не спробувати скласти список експонатів з музеїв Польщі, які ми хотіли б отримати навзаєм? У Кракові і Варшаві багато скарбів епохи козаччини…
Один бердиш Богдана чого вартий!
Промовистий факт – співробітники Краківського музею відмовилися навіть сфотографувати бердиш, переславши електронною поштою. А кільком українським активістам, які хотіли зробити світлину, у доступі до зброї теж відмовили…
Бердиш Богдана залишається у полоні…
Варто визволити і повернути!
Віктор Тригуб, редактор журналу "Нова Січ"
