Ми працювали в Дрезденській галереї цілий день – невтомно перефотографовували всі три музеї: архітектуру, картини, скульптури, прилади Музею математики…
Що вразило найбільше? Музей порцеляни!
Якби була можливість, після перших відвідин, варто було б повертатися з фотоапаратом щодня. Окремий день – картини. День на скульптури, Музей математики…
На мою думку, детально вивчити Музей порцеляни можна хіба за кілька тижнів! Справжня збірка скарбів! Колекція налічує 50.000 зразків порцеляни! Різні епохи, країни…
Дрезденська картинна галерея. Тут діє неймовірний Музей порцеляни (Porzellansammlung) – один з найкращих музейних закладів у Європі, спеціалізованих на порцеляні та художніх керамічних виробах Китаю, Японії, порцеляні Мейсена.
З офіційного буклету: В 17 столітті почалися регулярні поставки китайської та японської порцеляни в Європу вітрильниками Ост-Індської компанії. В багатих замках Європи з'явилися шафи з коштовною східною порцеляною.
Серед палких прихильників східної порцеляни був і курфюст Саксонський Август ІІ Сильний. Вже до 1710 р. він мав значну колекцію заморської порцеляни, де головне місце посідала порцеляна Японії з центрів Імарі та Аріта.
Зусиллями науковців Саксонії та алхіміка Бетгера вдалося перевідкрити секрет китайської порцеляни і налагодити власне виробництво першої європейської порцеляни в замку Мейсен.
Аби колекція мала пристойне оточення, Август ІІ Сильний дав наказ архітектору перебудувати колишній Голландський палац. Архітектор Пьопельман перебудував палац, який отримав назву – Японський палац, саме через наявність японської порцеляни в його інтер'єрах. У 1721 р. зроблено перший інвентарний опис збірки, де зафіксована наявність 23.000 зразків китайської, японської та ранішньої мейсенської порцеляни. До середини 1730-х рр. збірка збільшилась до 35.000.
У 1834 р. тодішній директор колекції Густав Клем зробив пропозицію створити універсальний музейний заклад усіх часів та народів. Задля реалізації химерної ідеї продають багато цінних зразків з колекції, але запланований музей не створили. – зазначає сайт Галереї.
В 20 ст. ідею універсального музейного закладу відкинуто. Зосередились лише на історичних трьох частинах
- порцеляна Китаю
- порцеляна Японії
- Мейсенська порцеляна.
Лише ці частини колекції доповнювали та вивчали. У 1927 р. додали збірку Рюккера-Ембдена, що збагатила колекцію та ліквідувала частку її лакун. Прийшли поховальні речі з порцеляни Китаю династій Хань та Сун, стародавня порцеляна Кореї та Японії.
В повоєнний період колекція була вивезена в СРСР і повернута у 1958 році в Східну Німеччину.
З 1962 р. музей порцеляни розмістили у відновленому Цвінґері. Під експозиції відведено південну частину оранжереї.
Прикметно,
що до Дрездена постійно приїздять історики, майстри, колекціонери з
Японії, Китаю, Кореї – вивчають і перефотографовують виставлені зразки.
Стабільний туристичний потік з Німеччини, Голандії, Польщі. Останні
місяці спостерігається наплив туристів з України – безвіз діє!
Дрезден підтверджує статус мистецької столиці Європи!
А команда часопису «Музеї України» готує нові подорожі, публікації, фотосесії!
Подяка керівництву Дрезденської картинної галереї за створення прекрасних умов для вивчення експозиції!
Мандруйте! Від Музею до Музею!
Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»
Фото: Ростислав і Віктор Тригуб
Дрезден
