Віктор Тригуб: Автоекзотика фронтових доріг

Ця війна надовго. Історичними стали фотографії з фронтових доріг, зроблених у 2014-15 роках.

Нині сучасний автопарк має хіба НГУ та ССО… А от ЗСУ продовжує користуватися старими радянськими запасами, іноді отримуючи теж старенькі, але Хаммери…

Матеріал з тієї епохи…

Українську армію перемогти неможливо! За кілька місяців повстала з нічого, взяла до рук автомати 1973 року випуску, міномети – 1944, сіла на танки з 1968 року, БТР – 1976 і затято воює! Цей феномен вже досліджують історики. Але, поговоримо про автопарк.

В зоні АТО переважають найпросунітіші зразки радянського автопрому періоду розвиненого соціалізму. Це 70-80 роки минулого століття. ГАЗ-66, ЗИЛ-131, Урал, КаМаз, УАЗ…

Ці мастодонти, переважно на зажерливих бензинових двигунах, збереглися у музеях та на військових базах. Стояли на консервації. З початком війни їх терміново підфарбували, замінили якісь гумові детальки та відправили на фронт. На «радість» бійцям. Зрозуміло, та рухлядь періодично зупиняється, що найстрашніше, під обстрілом, просто розвалюється. Але, їздити треба. Тож солдати вмикають інженерні фантазії, просять волонтерів, шукають спонсорів…

В результаті, дорогами АТО рухаються якісь екзотичні транспортні засоби, які нійде більше не побачити! А враховуючи природню звичку українців все бронювати, або обтягувати транспортерною гумою, аби не пробивали осколки, виходять просто шедеври народного автопрому!

Бійці люблять свої автівки! На цю тему можуть говорити годинами, часто дають машинам імена. Теж екзотичні.

Фронтові частини гостро потребують надійної сучасної автотехніки, яка не підведе у критичний момент!

Хотілося б, аби фотографії автівок АТО, зроблені у жовтні 2014, лютому і березні 2015, на найскладнішому і найдовшому маршруті волонтерів Артемівськ-Новоайдар-Щастя-Станиця Луганська-Сватове, побачили в Європі і Америці. І зрозуміли, що Україна терміново потребує автомобілей, обладнання, сучасних бойових систем, всього того, що потрібно для війни з таким потужним ворогом, яким є Росія.