Поки Кличко внесенням законопроекту Про Столицю намагається перехопити стратегічну інформаційну ініціативу, спробуймо оцінити його шанси виграти електоральну війну за посаду міського голови в Офіса Президента.
Імовірні дострокові вибори 8 грудня з великою імовірністю заженуть киян у електорально-інформаційну пастку. Чи не вперше їм доведеться обирати мера не за реальними справами чи досягненнями, а за телевізійною картинкою, яка нав'язуватиметься із телеекранів.
На жаль, за таких обставин зробити оптимальний раціональний вибір дуже складно. Адже картинка на те і картинка, яка показуватиме глядачам не реальну ситуацію, а те що захоче «режисер» реаліті шоу «вибори в Києві 2020.»
До речі, заради обєктивності маємо відмітити, що це реаліті шоу розпочалось декілька місяців назад, коли один із провідних національних телеканалів розпочав тотальну інформаційну війну проти столичної влади. Майже щоденно з цього каналу іде або суцільний негатив, або перекручена інформація про події в столиці.
На екранах цього каналу ви не дочекаєтесь матеріалів про те, що в столиці за останні роки було запущено KyivSmartCity, створено єдиний електронний білет, діти записуються в дитячий садок за електронною чергою, онлайн-карту паркувального простору чи запущено систему відкритий бюджет. Ні — всі сюжети ідуть по формулі у Києві або погано, або дуже погано.
При цьому акцент у сюжетах робиться не на збалансованій подачі матеріалу по формулі «проблема-що було зроблено за останні роки столичною владою для вирішення проблеми- що ще треба зробити» – а тотальний негатив, який до того ж часто є маніпулятивним.
Наприклад, коли іде сюжет про дороги в столиці, то ніхто не каже, що за останні чотири року вперше було відремонтовано аж 830 км доріг та розпочаті реконструкції найбільших мостів у столиці. Навпаки акцент у сюжеті робиться довкола якоїсь ями на дорозі, маніпулятивно збільшуючи масштаби проблеми по формулі «зробимо із мухи слона.»
Коли обговорюють проблеми у медичній сфери в столиці то в сюжетах не йде мова, що було реконструйовано 16 комунальних закладів охорони здоров'я, куплено 39 швидких допомог чи впроваджена програма «Лікар у вашому домі.» Ні — в сюжеті показують, яка погана медицина в столиці аргументуючи це високими цінами в аптеках та поганими палатами лікарень. До речі, парадокс ситуації полягає втому, що інколи показані в сюжетах лікарні, не знаходяться у підпорядкуванні столичної влади. Але кого це цікавить – головне, що негативну картинку глядачам показали.
Те саме стосується і боротьби за повернення до комунальної власності активів киян. Майже ніхто із ЗМІ не розказав, що в результаті боротьби в судах в управління міста повернувся теплоенергетичний комплекс (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і завод «Енергія» але тези про те, що розкрадається комунальне майно постійно звучать в ефірах.
Звісно, ніхто не каже, що у Києві все добре. Лишаються проблеми з хаотичною забудовою, яка дісталась у спадок від царювання у Київраді молодої команди Черновецького. У столиці не достатня кількість шкіл і дитячих садків, кияни щоденно воюють із великим бізнесом намагаючись зберігати зелені зони (показовою тут є історія навколо «Протасового Яру,») щоденні корки та проблеми зі сміттям. Ці та інші проблеми потрібно вирішувати якомога швидше, якщо ми хочемо аби Київ був комфортним місцем для своїх мешканців.
Проблема в тому, що замість того аби винести обговорення цих та інших проблем між потенційними кандидатами за мерське крісло у публічну площину «режисери реаліті шоу» нас свідомо заганяють у вузький фокус телевізійних екранів. Звісно – адже так набагато простіше маніпулювати суспільною думкою.
За таких обставин є великий ризик, що замість публічних дебатів та експертного обговорення програм кандидатів нам покажуть чергове реаліті шоу на тему «Мер- слуга киян.» І замість раціонального усвідомленого вибору кияни проголосують за інформаційну голограму, яка буде навязана режисерами.
Головне памятати, що якщо грудневі вибори відбудуться у форматі «телевізійного шоу» то і питати за роботу у столиці в майбутнього мера-голограми також прийдеться через формат «телевізійного шоу.»
Єдина проблема такого спілкування полягає в тому, що кияни і далі лишатимуться глядачами, які за таких обставин ні на що не впливатимуть у столиці. Навідміну від реальних режисерів, які зараз активно працюють над втіленням цих та інших сценаріїв направлених на отримання тотальної монопольної Влади в країні.