21 липня на виборчих дільницях очікується низька активність громадян. Навіть за самими оптимістичними прогнозами експертів, явка не перевищить 50% голосів і з великою імовірністю зупиниться на позначці 45%. За таких обставин шанси на виграш лишаються у більшості кандидатів, які вели активну виборчу кампанію. Головна умова – вірно стратегічно організувати останній тиждень кампанії та захистити свій результат.

Однак «тактичні задачі» для політичних партій та мажоритарних кандидатів трохи різняться. Партійні штаби повинні думати виключно над мобілізаційною кампанією. В першу чергу це актуально для партій, які зберегли шанси на потрапляння до парламенту – «Сили і Честь,» та «Української стратегії Гройсмана.»

Мажоритарники – окрім мобілізації своїх прихильників повинні максимально активізувати свою діяльність аби боротися з адмінресурсом, фальсифікацією результатів і підкупом виборців з боку штабів своїх опонентів.

І хоча за порушення виборчого законодавства передбачається досить серйозна кримінальна й адміністративна відповідальність, яка містить 14 складів адміністративних правопорушень (ст. 2127 – 21220КпАП) і 7 складів кримінальних злочинів (ст. 157, 158, 1581, 1582, 159, 1591, 160 КК) частина кандидатів все одно будуть намагатися не чесними кримінальними шляхами отримати заповітний депутатський мандат.

Фальсифікації.

Якщо говорити про фальсифікацію то можна виокремити три головні способи, які застосовуватимуться на виборах членами виборчих комісій.

2) Підміна бюлетенів під час підрахунку голосів. Таке може відбуватися, коли особа, яка підраховує голоси, може покласти в пачку одного з кандидатів бюлетені іншого кандидата з метою покращення результату свого кандидата.

3) Зрив встановлення результатів на виборчій комісії. Якщо когось із представників кандидата не будуть влаштовувати результати виборів члени комісії, які його репрезентують, можуть спробувати штучно зірвати засідання, організовано покинувши засідання. Таким чином, за умови відсутності кворуму це унеможливить підписання фінального протоколу, а отже і встановити фінальні результати виборів".

Однак якщо з цими способами фальсифікації можна ефективно боротися то протидіяти прямому і не прямому підкупу виборців набагато складніше.

Підкуп виборців.

Під час чергових парламентських виборів 2012 та 2014 років середня явка становила 57-63% виборціві для перемоги на мажоритарному окрузі потрібно було набрати 28.000-35.000 голосів виборців. На позачергових виборах, які відбуваються влітку явка очікується на рівні 45-50%. А отже для перемоги для перемоги потрібно орієнтовно 23.000-27.000 голосів. За таких обставин ціленаправлена скупка 5000-7000 голосів виборців кардинально зміює хід кампанії. І судячи з перебігу кампанії, низка політичних гравців вирішити зробити ставку саме на такий варіант виграшу.

Як свідчать журналістські розслідування, у Києві це питання курує сірий кардинал Кличка, екс-регіонал та 11 номер списку партії "Опозиційна платформа За Життя" – Вадим Столар.

Законодавство розділяє прямий і непрямий підкуп виборців і встановлює відповідно різні види відповідальності за його вчинення. В Києві підкуп виборців іде двома вищеозначеними способами.

Не прямий підкуп. Окремим мажоритарним кандидатам з київського бюджету виділяються десятки мільйонів гривен на ремонтні роботи на окрузі. Так відбувається, наприклад, у Дарниці де на 212 окрузі (масиви Позняки, Осокорки, Харківській та Бортничі) балотується діючий депутат Київради Лариса Дегтярова. На її окрузі останній рік за рахунок міського бюджету будуються дитячі та спортивні майданчики, ремонтуються теплотраси, ремонтуються будинки. Паралельно з цим виборців катають на пароплавах, роздається солодка вата, а дітям влаштовують безкоштовні свята. Звісно, виборці, з великою імовірністю підтримуватимуть такого "дієвого" кандидата.

А для того аби переконати тих хто вагається Дегтярова та інші кандидати, яких "курує" Столар, отримають підтримку з боку "мережі бабусь Черновецького."

Мережа була оперативно реанімована на всіх округах де колись були сильні позиції Черновецького. Це весь лівий берег, а також Оболонський та Печерський район, де проти Леоніда Ємця бореться ще один ставленик Столара. Кажуть, що на кожний округ кандидати від Столара отримали по 300-350 тисяч доларів, для надання прямої матеріальної допомоги виборців у розмірі 1000 гривен. За таких обставин, матеріальну допомогу на кожному окрузі можуть отримати не менше 7650 виборців. І за умови низької явки, ці голоси можуть стати вирішальними. Кажуть, що подібну "фінансово-організаційну" допомогу нібито отримали низка київських мажоритарщиків, серед яких окрім Дегтярової згадують Костенко, Маляревича і Терентьєва.

Якщо це правда, і у Києві готується глобальна схема з прямого підкупу виборців, її організатори мають памятати, що цей злочин карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років ( ч. 2 статті 160 ККУ).

Виборці, які прийняли пропозицію, також підпадають під кримінальну відповідальність і якщо їх піймають – нестимуть пропорційну кару.

Станом на 16 липня, поліцією порушено низку кримінальних справ по факту підкупу виборців, короткотермінова кампанія не дає можливості покарати не доброчесних кандидатів.

Звісно 1000 гривен та почуття безкарності можуть робити чудеса у корегувати вільний вибір киян. Однак виборцям варто пам'ятати, що кожну тисячу, яку вони отримають від кандидатів у депутати останні сторицею компенсують з державного бюджету, коли отримають депутатський мандат.

Тож перед тим як голосувати виборці мають дати відповідь на одне питання чи готові вони продати майбутнє своє та своїх дітей за 1000 гривень?