Гончарук цього тижні мав прекрасні шанси перейти у Велику Політику самостійним та самодостатнім гравцем.
Достатньо було у понуділок на прес-конференції зробити декілька публічних акцентованих заяв.
Про впливи Коломойського та інших олігархів на Офіс Президента. Про сплановану інформаційну атаку, яку розгорнули останні місяці проти силовиків — НАБУ та ГПУ.
Потрібно було не побоятися стати на захист реформ, західного курсу і тих проєвропейських політиків, які перебувають з ним у Владі.
Чітко назвати тих олігархів і політиків, які в угоду власних інтересів ведуть країну до розриву стосунків з МВФ. Звісно, цим цим політикам дефолт не страшний. Навідміну від Країни.
Зробивши цю завву він мав покласти заяву на стіл, поставивши Зеленського перед вибором. Або підтримати реформи та західний курс країни, або далі підігрувати олігархів в угоду своїх рейтингів.
Так стають публічним політиком.
Так отримують суспільну та міжнародну підтримку.
Так отримують шанс сформувати свою політичну ідентичність та прихильників.
Так — повертаються у Владу
Гончарук — не ризикнув.
Тому сьогодні ми йому кажемо не «до побачення,» а «прощай.»
Другого шансу потрапити на політичний Олімп у нього не буде.
А от цапом відбувайлом на найближчі пів-року він точно стане.
Зараз його чекатиме «публічна порка» на всіх екранах країни.
При чому найбільше його критикуватимуть депутати від Слуги Народу.
Адже так зручно буде повісити на нього всі прорахунки в соціально-економічній політиці за останні пів-року.
І союзників, які б могли його захистити — у нього не буде.
Тому його просто публічно добиватимуть, зробивши в очах суспільства «цапом відбувайлом.»
Але це був вибір Гончарука, за який він нестиме публічну та персональну відповідальність.
