Протягом останніх місяців проєвропейський курс новообраної влади Молдови користується неабиякою підтримкою населення. Президент Майя Санду відразу після перемоги на парламентських виборах взяла під свій контроль безпеку держави, призначаючи на ключові посади в силовому блоці надійних людей з якісною освітою. Московські агенти, які за час правління московської маріонетки додона, сиділи у всіх міністерствах та департаментах почали стрімко втрачати свій вплив. Крім того, на тлі нищівної поразки промосковських політичних сил на президентських та парламентських виборах, по амбіціях московії суттєво вдарило кардинальне зменшення кількості адептів Молдовсько-Кишинівської митрополії рпц-фсб та загальне зниження рівня довіри до вказаної релігійної (насправді замаскованої під таку) організації з боку молдовського народу.

Проєвропейські настрої населення, які дали змогу перемогти на виборах проєвропейським політикам, а після перемоги вони ще й посилюються, бо пасивна більшість рухається за течією та загальний курс на європеїзацію Молдови підштовхнув православне духовенство країни до пошуку єдності з більш близькою по духу Румунською ПЦ.

Така ситуація не лишилась непоміченою з боку офіційної Москви. Знаючі, що рпц-фсб не має жодних канонічних прав на цю територію, але вперто та затято це заперечуючи, вони вчепилися мертвою хваткою в тіло молдавської держави. До речі, більше канонічних прав на територію Молдови має українська церква ПЦУ і саме наша церква могла б змагатися за вплив на релігійне життя цієї країни з румунською церквою. Все частіше лунають з боку митрополії рпц-фсб звинувачення на адресу чинної президентки Молдови Майї Санду, яка, на їх думку, має намір «повторити долю Порошенка» та спровокувати «церковний розкол», підпорядкувавши Молдовсько-Кишинівську митрополію рпц-фсб Бухарестському Патріархату (насправді Букурештьському, букурія – радість, Букурешть – Радісне, не знаю чому ми досі користуємося перекрученою московською назвою столиці сусідньої країни).

Ці агенти москви не посоромились назвати такі дії молдовської лідерки «помстою церкві» за їхню підтримку московської маріонетки ігораша додона.

Та поза всіма голослівними звинуваченнями стає зрозуміло, що у Молдові насправді має місце потужне волевиявлення народу, який вже визначився з власною духовною приналежністю, і приналежність ця тяжіє в бік аж ніяк не «високодуховної» москви.

Такий стан справ не на жарт схвилював мешканців високих кабінетів кремля, серед яких високе місце займає патріарх московський кіріл. Молдова, завдяки діянням справжньої лідерки країни та її команди високоосвічених молодих але професійних політиків, швидкими темпами виходить з-під впливу московії і вимальовується перспектива назавжди втратити важелі впливу на суспільно-політичне життя цієї країни.

Промосковські політики, після поразок на президентських та парламентських виборах, завдяки рішучим крокам Президентки Молдови, втрачають вплив на процеси в державі, через що саме агенти під прикриттям ряс священиків рпц-фсб стало останньою надією москви на збереження зв'язків Молдови з московією та важливого каналу поширення московської пропаганди серед молдован.

Проте, для служителів рпц у Молдові настають досить непрості часи. Ті з них, які наразі не мають змоги через свої таємні антидержавні та кримінальні діяння вийти з під підпорядковування московському патріархату, почали втрачати своїх парафіян. Віряни Молдови добровільно почали обирати для себе можливість молитись у храмах Басарабської Митрополії Румунської ПЦ.

А за втратою адептів, захоплені храми рпц-фсб у Молдові почали відчувати гострий брак коштів через недоотримання добровільних пожертв та інших надходжень. Відтак, навіть найбільш віддані москві клірики, відчуваючи зменшення надходження грошей, почали роздумувати про перспективи переходу до канонічної церкви.

Про поточний стан справ очільник рпц в Молдові «митрополит» Владімір (Кантарян) звітував моспатріарху кірілу гундяєву.

Він спрямував до Москви листа, у якому «з тривогою» повідомив, що «Румунський Патріархат має намір добитись переходу до Бессарабської митрополії кількох сотень парафій РПЦ у Молдові». При цьому, за його словами, Румунська Церква заохочує перехід суттєвою підтримкою, у тому числі, фінансовою.

У зв'язку з цим, московська патріархія розробила комплекс заходів та з початку року регулярно перераховує фінансову підтримку понад сотні захопленим фсб парафіям Молдови, які стрімко втрачають своїх адептів і, як наслідок, гроші. При цьому, є дві основні мети такої діяльності: по-перше, не допустити перехід підконтрольних рпц парафій до складу Басарабської митрополії Румунської Православної Церкви, по-друге, зберегти єдиний дієвий та ефективний інструмент впливу Кремля на молдовське суспільство – Молдовсько-Кишинівську митрополію рпц-фсб. Крім цього агенти в рясах почали активно розкачувати ситуацію в країні, виводячи своїх адептів на вулицю та висуваючи Молдавському уряду якісь абсурдні вимоги, направлені на дестабілізацію ситуації. Впевнений, що якби існувало свято хрещення Молдови скажімо 1700 або 1900 років, московська церква активно би святкувала це свято й влаштовувала свої ковідні хресні ходи на його честь, не маючи до нього жодного стосунку. Як вони певно шкодують через відсутність такої прекрасної нагоди, адже християнство в Молдові почало поширюватися практично одразу після його виникнення та поширення на теренах колишньої Римської імперії. А так вони б його використали як в Україні — для демонстрації своєї чисельності та для вчинення терористичної ковідної диверсії. 

Чи зможуть втримати регулярні фінансові вливання з москви духовенство рпц у Молдові від возз'єднання з Румунською Православною Церквою, яка має канонічні права на цю територію, наразі, спрогнозувати важко. Однак точно можна стверджувати, що у тих державах, де промосковські політики зазнають поразки, одразу ж активізує свою діяльність рпц-фсб, яка нав'язує населенню ідеї «братерства з росією» та активно намагається поширити токсичний «русскій мір».