Дещо про перехід православних парафій москальсько-кацапських парафій до ПЦУ.                          Прихожани цих псевдо церков, зрозуміли, що несе «руській мір» на землю України, а саме війну, убивства та біль, неволю, а отже рабство. З лайками та скандалами, бійками, інколи мирно проходять збори сільських громад. Деколи через суд, але 95% громад приєднуються до істини(правда), до ПЦУ.           Приблизно половина священиків приєднується до вибору громад. А решта... А решта  попів продовжує вірно служити гундяю, і дуже цікаві їх аргументи. А саме: збори громад не дійсні тому, що голосують не тільки прихожани, а і решта жителів сіл чи містечок. Голосуючі раз чи два на рік з'являються на очі «батюшкі», тож на його думку не мають право голосу. Здається все вірно.     Але мовчать отці от про що: коли гроші стікаються до каси церкви, від «не прихожан'не відмовляються, не викидають їх вони. І коли бувають запрошені на хрестини, вінчання, поховання теж не відмовляють „не прихожанам“. І авто чи будинки освячують не лише прихожанам. Як відомо „гроші не мають запаху“.                                          І нарешті, коли ці попи йдуть з церковних громад вони просто грабують їх. Церковне начиння, книги, ікони деякі інші речі зникають. На питання людей чи навіть поліції, навіщо ви порушуєте восьму Божу заповідь — НЕ КРАДИ, потупивши очі до землі(до пекла і його володаря диявола) смиренно відповідають: єто всьо куплено за лічниє дєньгі. Одночасно порушивши і дев'яту Божу заповідь -НЕ БРЕШИ. Тому, що ці „дєньгі“ зібрали прості люди.