Не бійся, коли розбагатіє людина, коли примножеться слава дому її. Бо коли помре, то не візьме з собою нічого, не піде за нею слава її. (Пс. 48.17-18).
Дві з половиною тисячу років тому назад промовленне, а нічого не змінилось. Багаті є і це добре. Бідні є теж. Це теж добре. Добре? Ви вже в мене плюєте. Зрозумійте, що Бог такий милосердний до нас, що попускає багаті матеріальні статки, щоб ми поділилися ними з нужденним, і хоч в такий спосіб отримали квиток до Царства Небесного. Багатий допоможи бідному. Бідний, а ти дякуй Господу за благодійника. Виграють по закінченню гри (смерті) обидві сторони.
Ви оправдовуєтесь, що не багаті. Але ж все рівно щось маєте. А є ті, що не мають і сотої частини від вашого.
Скільки Ви впродовж дня перебування в мережі інтернету зустрічаєте благань про допомогу хворим дітям? Один, два?
Мені соромно. Ні не за олігархів, за себе. Я не можу кожного обігріти, я не сонце. І закінчуючи викладати свої неправильні думки, перекину зараз оту соту частину, від свого багатства одному хворому хлопчику.
І можливо ця моя дія, допоможе мені в майбутньому придбати отой такий бажаний для мене безкоштовний квиток.
Божої Вам мудрості.
