Ми ж знаємо, що все нове це давно забуте старе.
Коли фараон Єгипту приблизно 35 віків назад, не хотів відпускати майже дармову рабсилу народ Іудеїв, Бог насилав те, що зараз зветься десять кар Єгипетських. Від кровяної води у всіх водоймах країни, до смерті кожного першородного чоловічої статі, від тварин до людей, і звичайно першонародженного сина самого фараона.
Після кожної кари, цар Єгипту погоджувався відпустити народ. І коли спочатку прохання було лиш на три дні, помолитися в пустелі для лиш чоловіків, то далі як сніжна лавина збільшувались вимоги. Цар обіцяв, але не виконував, і слідувала ще більш жорстоке покарання. Тому, що БОГ ОЗЛОБИВ СЕРЦЕ ФАРАОНА.
Нарешті десята кара(смерть сина) подіяла. Євреї вийшли з Єгипту, де вони перебували рабами 400 років, вже дібралися до Червоного моря, і фараон з військом дігнав їх, при чудному переході по дну. І що? Фінал відомий: військо загинуло, а про долю ФАРАОНА Біблія не говорить нам нічого. Нажаль.
Ще 40 років майже трьох мільйонна народність блукала по пустелі. Іноді без їжі та води. Але Бог допомогав. Чому 40 років? А для того щоб померли народженні, і пізнавші «радість» рабства. Адже немало було тих, хто бажав повернення до казанів з мясом(ковбаса по 2.20). Але ж по 40 роках дісталися до обіцяної Богом «землі обітованної). Здавалося б живіть, радійте. Ні. Гордість, манія наживи, блуд, поклоніня бісами, і звичайна зрада зруйнувало державу. Але Бог вірний своєму слову. Де зараз Ізраїль?
Україна майже 400 років була в рабстві єгипту(Московія), і майже 40 років бродить по пустелі хаосу. У нас теж багато хто хоче повернення до „Раю рабів“. У нас теж „сріблолюбіє“ та зрада. У нас теж нехтують могутністю Бога. Нас теж московський цар не хоче відпускати. І за нами він з військом погнався, і дігнав, але ж ми знаємо фінал його війська. Не знаємо фіналу фараона. А яка різниця? Його все одно чекає пекло. А озлоблює Бог серце москальського фараона, для того, щоб ми позбулися ілюзій щастя в неволі. Ми вистоїм лиш з Богом.
Божої Вам мудрості.
