В минулому епізоді ми побачили, що машина часу не є машиною часу, а є секс машиною! Це настільки здивувало героїв фільму, що вони опинилися в здивованому стані!

Частина 1.

Для того, аби вийти з такого неприємного сюжетного повороту, герої знову підʼєдналися до пристрою ї з'явилися на дорозі на великій швидкості рухаючись вперед, на зустріч стовбуру!

- Стійте! Стійте! Зупиніть це!!! — кричав вчений, не розуміючи кому. Він не розумів буквально нічого, крім того, що він несеться головою вперед насустріч стовбуру.

Він швидко подивився вниз, по сторонам, вверх — нічого окрім дороги, яка швидко летить попід ним, небо з хмарами над ним, кущі уздовж дороги по сторонах і стовбур попереду.

Потім він подивився всередину себе і охренів... Виявиляється, що він машина! Бензовоз! Бензовоз, який несеться зі швидкістю 20 км/год назустріч стовбуру!

А хто ж сидить за кермом вченого? Собака! Його собака! Та сама собака, яка не може дотягнутися своїми короткими і кривими лапами ні до тормозу, ні до керма, ні до пʼяної корови, яка сидить на пасажирському сидінні і мирно спить.

А де ж лисий придурок? А він біжить позаду і кричить:

- Стійте! Стійте! Зупиніть це!!!

А за лисим придурком біжить тарган і кричить:

- Стійте! Стійте! Зупиніть це!!!

А за тарганом біжить офісна людина топлес і кричить:

- Стійте! Стійте! Зупиніть це!!!

Аж раптом, бензовоз зупиняється, бо в нього закінчується бензин. Лисий дядько дожинає бензовоз і підʼєднує до його вихлопної труби машину часу. 
Раптом:

Трах-бах-тарарах-барабах {^^=€??~|€%{%^€<,!£%<?!!!!111

Вчений відкрив очі і побачив стовбур...

Частина 2.

Вчений побачив стовбур і закрив очі. Він не хотів більше бачити цей стовбур, тому, не відкриваючи очей, (я) розвернувся і пішов куди не бачуть очі.

Пройшовши якусь відстань, він відкрив очі і побачив стовбур. Тоді він вирішив залізти на цей стовбур і подивитися навкруги, щоб знайти дорогу туди, де немає стовбурів. Він заліз на стовбур, подивився навкруги, і впав. Потім знову і знову і так багато разів.

А потім настала осінь і всі стовбури полетіли на південь, в Африку, і вчений з ними, сидячи і дуже кріпко тримаючись, на одному з них — на зеленому!