Сьогодні я в останній раз давлю 

І скручую тебе під саму шию

Ти не побачиш більш як я плюю

Що вижав я з тебе, із твого тіла.

Те, що було в тобі, вже не твоє

І тіло твоє теж летить у гарбаджь

Туди, де все воняє і гниє 

Те, ще пливе у рай на баржах.

Але не плач, в раю не так уж бед

Там є причал, куди приходять баржі 

Там, кажуть, дуже-дуже смачний мед 

Туди пливуть котлети мейд із фаршу.