Сьогодні я в останній раз давлю
І скручую тебе під саму шию
Ти не побачиш більш як я плюю
Що вижав я з тебе, із твого тіла.
Те, що було в тобі, вже не твоє
І тіло твоє теж летить у гарбаджь
Туди, де все воняє і гниє
Те, ще пливе у рай на баржах.
Але не плач, в раю не так уж бед
Там є причал, куди приходять баржі
Там, кажуть, дуже-дуже смачний мед
Туди пливуть котлети мейд із фаршу.