(Початок див. у Частині 2).
Хлопчик і його родина стояли на подвірʼї. Вони розклали на траві ковдру, на яку виклали свій товар: наркотики, зброя, проститутки, побутові товари. Вони чекали на великі прибутки сьогодні, коли Місяць наблизиться до Землі настільки, що земні люди зможуть купувати їх товар витягнутими руками.
Вони стояли і чекали, а товар лежав і чекав. Час йшов, а не людей не було, не їх витягнутих рук. Тільки стада худоби, котів і роботів, які паслися собі та не звертали уваги не на товар, не на хлопчика, не на Місяць взагалі, який був на відстані витягнутої руки від їх рогів, вусів і антен.
Вони паслися, як нічого не сталося, і співали пісні. Хлопчик прислухався і почув такі:
Ой росте калина
Ой росте трава
Я пасусь під тином
В мене голова
В мене є копита
Або є дисплей
Місячниє діти
Зʼїли всіх людей
Як ми їх побачим
Десь коли небуть
Ми їх захерачим
Помста буде жуть.
Хлопчику дуже сподобалась ця пісня, точніше сподобалась мелодія, яка нагадувала йому дитинство і бізнес на Землі. А ось слова не сподобались, тому що вони нічого йому не нагадували.
Він підійшов до своєї дружини і тихо запитав:
- Тобі нічого не нагадує ця пісня?
- Ні любий, ти же знаєш, що мені ніколи нічого не нагадує. Я для того і одружилась з тобою, щоб ти мені нагадував, щоб я нічого не забула.
Тоді він підійшов до чужої дружини і запитав:
- Йо бебі вацап?
Але чужа дружина не відповіла, тому що вона спала, і їй снився сон.
Від автора.
Сон чужої дружини.
