В самому чорному морі
На самом глибокому дні
Жила собі мушля без горя
Жила не рахуючи дні.
Жила не рахуючи ночі
Не знаючи календаря
Не маючи вуха ні очі
Не пʼючи і не куря.
Аж раптом приплила медуза
І каже: я звикла давно
Плисти від спіни а не пузом
Запрошую тебе в кіно.
Аж раптом упала комета
І знищила всі кораблі
І ті що ловили креветок
Й піратов із Сомалі.
Далі буде, бо дуже хочу спати.
