«...Я докладу максимум зусиль, щоб виконати свої обіцянки, бути з Вами і в роботі, і в радості, і в горі... Попереду у нас багато справ, але ми зможемо вирішити всі проблеми, перебороти всі негаразди...»
Це слова з Програми кандидата на посаду голови Рудської сільської ради, Героя Небесної Сотні, мого друга, Анатолія Корнєєва, рукопис якої я відшукав ще того року нещодавно у своєму виборчому архіві..
Вже чотири роки як доля в смерті та горі поєднала невидимими нитками безліч кращих людей до того один з одним не знайомих..
Моїх друзів Толіка Корнєєва та пана Миколу Дзявульського, які ніколи не були знайомі по-життю, а загинули в метрі один від одного та в 10 метрах від мене..
Івана Бльока з Львівщини та Андрія Мовчана з Чернігівщини яких я не знав за їхнього життя і лише в момент їхньої смерті Бог звів нас поряд на одних метрах алеї за Жовтневим палацом..
Цими невидими нитками тепер оповита вся Україна.. Безліч комбінацій, але всі в одному клубку..
Доки я буду жити, я буду пам'ятати як молоді хлопці, коли вже свистіти кулі та були перші загиблі, вставали на коліно перед священником, просили: «Отче, благословіть на смерть..» та йшли вперед..
І я все зроблю для того аби діти мої та внуки теж про це знали та пам'ятали.
Вічна пам'ять..
