Про злочин проти людяності.

Вже чи не всі висказали свої емоції щодо підриву Каховської  ГЕС.

Вже висказали свої думки експерти та іксперди.

То я подумав – а чи не сказати мені свою думку теж.

Що мене зачепило, то те що час від часу лунає думка про «ненавмисне руйнування. Мовляв хотіли трішечки а черес московитські дебілізм і рукосракість вийшло ось так.»

Так я міг би таке допустити. Пам`ятаю як в липні 1976 року (я тоді служив в бригаді ППО 56178) через довбойобізм старлея ми мало не грохнули два пасажирські рейси.

Але є маса обставин які переконують мене в повній свідомості виконавців.

  1. Кількість вибухівки. Для стримування транспорту достатньо знищити кілька мостових прольотів. А для цього її потрібно в десятки (а може і сотні) раз менше.
  2. Мінування почалося зразу після «жесту доброї волі» зі втечі з правого берегу. Це робилось планомірно. Все було пораховано – скільки чого і куди закладати. Продубльовані системи підриву.
  3. Затримка переливу води. Весною зменшилось скидання. Її було на 1 метр вище граничної норми. Для чого?! Щоб хвиля була потужнішою?
  4. Вже з місяць в мирних жителів вилучали всі (!!!) плавзасоби. Включаючи і човники для риболовлі. Для недопускання перевезень диверсійних груп? Чи для того щоб менше людей врятувалось?!

Опоненти кажуть що мовляв і їхні військові теж постраждали. Може.

Але якщо це і так — коли це зупиняло кремль? І підрив Дніпрогесу в липні 1941-го, і підрив дамби московського водосховища в листопаді того ж року привели до тисяч загиблих військових і сотень тисяч мирного населення.

Отже – це спланований злочин. Страшний, нелюдський.

Помсти волають тисячі українців до неба. Бо в ООН цього не можна допроситися. Там засіли такі собі щурі та миші які перетрублюють тони паперу не знати заради чого.