Економічний розвиток = Людський капітал Х Економічні умови
І тут важливі обидва фактори. Навіть величезний людський капітал може бути помножений на нуль. Якщо державна політика та економічні умови заточені під «мужиків з доміно». Тоді молодь з набором «юний технік» шукає інші столики. Так замість центру розвитку країна стає епіцентром еміграції. Освічені, креативні, підприємливі та мотивовані люди — здатні робити дива для себе, своєї родини, компанії та в кінцевому підсумку країни, де «розташований їх столик».
Але для мотивації та реалізації потенціалу потрібні привабливі Економічні умови. Створення доданої вартості та підприємницький успіх, що базується на інтелекті, таланті й інноваціях, мають винагороджуватись, а не навпаки.
«Правила гри» повинні бути сприятливі саме для виробництва, інновацій і смарт-підприємництва, а не для примітивних «одноходовок» таких як сировинний експорт чи фінансові спекуляції. Бо інакше найпримітивніші види діяльності (викопав-продав, виростив-продав, зрубав-продав, купив-продав...) починають домінувати в економіці. Економіка гальмує, а талановиті люди емігрують. Якщо це триває довго, то навіть швидко змінивши на краще Економічні умови, важко включити «форсаж», бо обмеженням стає вже дефіцит Людського капіталу. Тих самих креативних і підприємливих, які розсілись за «іншими столиками» в чужих краях.
Тому "single issue management" тут не спрацює. Тільки через максимізацію обох складових формули можна зробити «фазовий перехід» від сировинної до креативної економіки. Спеціалізуючись на сучасному виробництві, інноваціях, смарт-підприємництві, а не на експорті сировини чи людей Україна матиме усі шанси на глобальний успіх. Доведено досвідом тих, хто вже звідти туди дістався...
