Ті хто огульно вимагають дерегуляції — справжні популісти, які просто «не в матеріалі». Адже держава має зменшувати свою «присутність», там де її регулювання є надмірним, і навпаки — посилювати та відточувати свою регуляторну функцію, там де вплив держави є необгрунтовано слабким чи недостатньо ефективним.
Може хтось хоче послабити антимонопольні повноваження держави, чи реальний захист прав споживачів харчової продукції, ліків та дитячих іграшок, чи захист учасників фінансових ринків від «пірамід» і спекулянтів, чи екологічний контроль? Список можна довго продовжувати....
Для когось дерегуляція — спосіб отримання грантів, для інших — спосіб розчистки під себе «зарегульованих» ринків. Історія з «дерегуляцією» має глибокі коріння...
Годі міфів — країні потрібна ефективна регуляція, а не дерегуляція! Прибирання дублювання функцій та штучних регуляторних бар'єрів та заповнення прогалин у регулюванні і шліфовка процедур.
Полагайтесь на власний розум, навіть якщо популярні дерегуляційні «штампи» нав'язують Вам вищі посадові особи держави чи їх сумнівні радники. Ви не дурніші за них.
