ЗЕ-мажоритарники могли практично не вести передвиборчої компанії. Виборці голосували за зелений бренд. Зовнішній візуальний стимул вмикав попередньо закладену модель електоральної поведінки у мільйонів людей. Не мало ніякого значення кого висували в депутати(весільний фотограф, хронічно «безробітна» чи тамада). Практично не мав особливого значення і регіон, адже «зелена хвиля» накрила всю Україну.
Чому так трапилось?
Уявіть собі, що на озброєнні захисників Києва у 1240 році було б кілька десятків сучасних кулеметів. Звісно, численні орди монголів були б за лічені хвилини скошені інтенсивним кулеметним вогнем.
Так от, традиційні способи ведення передвиборчої компанії, включно з використанням передвиборчої гречки, це луки і списи проти кулеметів сучасного Infotainment(від Information – інформація та Entartainment – розвага). Інфотеймент не лише не навантажує мозок, а і створює відчуття близькості. Це ще один секрет успіху «зелених»: вони змогли не тільки «спіймати хвилю», а і якийсь час втриматись на одній хвилі зі своїми виборцями, бути з ними «на рівних».
Інфотеймент в Україні впав на особливо сприятливий ґрунт.
Є суспільства, які керуються цінностями та інтересами. І є суспільства, які керуються примітивними приземленими інстинктами. У другому випадку треба лише впливати на рецептори суспільства. І це виявляється найбільш ефективним.
Достатньо лише використати ті, що є, а також згенерувати та активно поексплуатувати закладені у масової свідомості стереотипи.
Будемо чесними, не тільки «зелена хвиля» на цьому зіграла. Попєрєдніки теж не гребували використовувати цю технологію, наприклад, це робили в освіті для перенаправлення агресії наших вічно невдоволених громадян на низовий рівень. Досі «побори», – є «словом-вмикачем» одного з широко поширених стереотипів. Те, що ця технологія «перенаправлення агресії» призводила до створення агресивного середовища навколо школи нікого «там, на верху» не хвилювало.
Звісно, під час виборів був використаний не тільки новітній арсенал інфотейменту, а і традиційні маніпулятивні прийоми: «приклеювання або навішування ярликів», створення псевдодокументальних фільмів тощо.
• Ті, хто має можливість маніпулювати моїми емоціями, приймають замість мене всі «мої» рішення.
Ще одне. Снобізм, щодо 73%, які повелись, не є доречним. Усі люди будь-якої національності в тій чи іншій мірі піддаються дії модернових маніпулятивних технологій. Слабкою втіхою для нас є те, що технології, які зараз на нас відпрацювали, раніше подіяли й на англійців(Brexit).
Що робити? Розвивати критичне мислення як вкрай необхідну техніку безпеки в епоху сучасних маніпулятивних технологій.
Привчати не вірити сліпо всьому, що показують по ТВ та розміщують в Інтернеті? Виробляти ще зі шкільних років звичку піддавати все сумніву, перевіряти, аналізувати…
Людина, у якої є культура сумніву, пише про схильних до індоктринації: «У мене все теорема, а в них все аксіома. Так легше, не треба думати».
Французька газета "Le Figaro" так коментує підсумки наших виборів: «Україна, безперечно, стала країною політичних інновацій».
На жаль чи на щастя, світ перш ніж запроваджувати ризиковані політичні інновації проводить експеримент на «країні, яку не шкода». Знову ми в цій ролі...
Чому лише критичне мислення може врятувати нас від великої людської дурості | MED Goblin | TEDxKyiv
P.S. На жаль, у мережі чутно лише поодинокі голоси людей, які розуміють, що насправді трапилось.
Irina Medushevskaya констатує, що це була найдовша і найдорожча передвиборча кампанія:
«З 2015-го почалися серіали „Свати“ і „Слуга народу“. Ось де, здавалося б, бити на сполох кращим умам України. А не били. Навіть не помічали».
Максим Розумний пише про парадокси нинішніх форм демократії:
Ускладнення соціальної організації та політичної діяльності як такої призводить до зниження компетентності мас і втрати ними розуміння, що ж насправді відбувається. Одним із наслідків є тотальна втрата ДОВІРИ до інститутів, дискурсів та персоналій. І це відбувається скрізь у світі… І от на тлі цієї втрати довіри виникає феномен якоїсь інфантильної ДОВІРЛИВОСТІ до окремих осіб, окремих слів і образів. Це своєрідна компенсація дефіциту розуміння, яка повертає у світ раціональності віру в диво, підпорядкування чужій волі, ризик, азарт, гру. Ну і відкриває великий простір для обману й шахрайства".
P.S.S. Таки правий був Лех Собеський, коли писав: телеграфний стовп ніколи не зрозуміє принцип дії телеграфу.
